Що таке віра, і чим вона відрізняється від надії? Ми часто згадуємо віру, надію і любов разом. Але чи є якась різниця між вірою та надією? І якщо є, то в чому вона полягає?
Напевно, багато з нас не раз розмірковували над цими питаннями. З одного боку, віра і надія дуже схожі між собою – і тому важко чітко їх розмежувати. І це не дивно, адже як віра, так і надія мають відношення до очікування якихось подій майбутнього на підставі впевненості в невидимому Бозі, який і забезпечить виконання очікуваного.
Тому ми можемо сказати, що віра і надія є двома проявами одного і того ж стану – нашої впевненості у Господі, очікування Його явлення і дій.
І, тим не менше, кожна з них має свої особливості.
Віра – це дієва складова нашого очікування.
Коли ми чуємо слово Боже і сприймаємо його з усією серйозністю – це впливає на нашу поведінку, вчинки і спосіб життя. Це і є віра – вона відповідає на слово Боже нашими діями. Завдяки їй ми починаємо будувати своє життя з повним усвідомленням реальності сказаного Богом.
Це в жодному разі не означає, що ми рятуємося справами (ділами віри). Швидше, віра – це той інструмент, через який Сам Бог викликає в нас і через нас добрі справи. Віра є первинною, справи вторинні, але справжня віра завжди проявиться в зміненій поведінці і справах.
Надія, в свою чергу, більше пов’язана з нашим внутрішнім емоційним станом в процесі очікування виконання Божого слова.
У Посланні до римлян Павло пише:
«Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Святого Духа».
(Послання до римлян 15:13)
Якщо уважно вчитатися в цей вірш, можна побачити кілька цікавих моментів. У першу чергу, видно, що
коли Бог наповнює нас радістю і миром у віруванні ми будемо збагачуватися надією.
Складається враження, що тут Павло фактично прирівнює «радість і мир у віруванні» до «надії» (адже чим ми сповнені, тим ми і збагачені).
Думка підтверджується ще й тим, що у цьому вірші Павло називає Бога Богом надії.
Тобто Бог, що породжує надію, наповнить нас чимось (радістю і миром), після чого ми збагатимося надією. Дуже схоже, що це щось – це і є сама надія.
Більш того, придивившись, можна побачити, що цей вірш має дзеркальну структуру:
- Бог
- наповнить вас чимось
- ви збагатитесь чимось
- силою Святого Духа (Бога).
Такий прийом часто використовується в Біблії, щоб чіткіше виділити і розкрити якусь думку. Симетрична структура вірша підказує нам, що як перша, так і друга його частини передають не дві різні думки, але більш повно розкривають одну думку:
Бог сильний наповнити віруючих надією до надлишку.
Таким чином, ми бачимо, що «радість і мир у віруванні», про які Павло пише, є або самою суттю християнської надії, або прямим її проявом.
Цікаво, що в грецькому оригіналі вірша, який ми розглядаємо, вжито саме дієслово «вірити», а не іменник «віра». Це ще раз підкреслює, що віра є дієвою, активною, спрямованою назовні (через нашу поведінку). Але при цьому вона повинна супроводжуватися внутрішнім станом миру і радості віруючого (нашою надією).
Саме так віра і надія повинні йти поруч рука об руку і бути вираженням нашої впевненості у Господі.
Але іноді буває, що одна з цих двох сестер десь втрачається. Чи то ми, втрачаючи віру, починаємо проводити життя в метушні, «сподіваючись», що все у нас буде добре. Чи то ми втрачаємо радість і мир, а наша віра намагається утримати нас на плаву своїми вчинками, сама перебуваючи на межі відчаю.
Коли таке відбувається, швидше за все у нас виникли проблеми з упевненістю в Бозі. І тому ми не можемо мати здорової віри без надії, як і здорової надії без віри. Але що ж робити у такому випадку?
Павло чітко усвідомлював, що здатність мати «радість і мир у віруванні» походить від Бога і дається нам силою Святого Духа. Саме до Нього Павло і звертався з благанням, коли писав: «Бог же надії нехай вас наповнить...». Саме до Нього повинні звертатися в молитві і ми. Адже тільки Він здатний наповнити нас, і наповнити до надлишку.
Як і в іншому місці Павло говорить, що
«Царство Боже – це праведність, мир і радість у Дусі Святому».
(Послання до римлян 15:13)
У Біблії праведність нерозривно пов’язана з вірою. А радість і мир – з надією. І все це ми можемо мати тільки в Бозі силою Святого Духа.
Так давайте до Нього і будемо направляти наші серця замість того, щоб власними силами наповнювати свої життя порожніми справами і порожніми надіями.
