Віра та язик

Приєднуйтеся до нас у Телеграм або Вайбер

ПОСЛАННЯ ЯКОВА 1:1-4, 3:2-11.

Віра та язик. Раб Христа

Послання Якова – це книга про те, як християни можуть зростати та досягати зрілості. Важливу роль у цьому відіграють віра і язик (те, що у серці та те, які слова промовляються).

Можливо, це найперша книга Нового Заповіту, яка адресована не певним громадам в конкретних містах, а говорить про універсальні питання, які стосуються всіх християн.

У посланні немає керівництва, як стати християнином. Яків звертається до тих, хто вже прийняв Ісуса як Господа й Спасителя, і вчить тому, як в житті християн повинна виявлятися віра. 

Раб Христа

По-перше, Яків у першому вірші називає себе рабом Бога й Господа Ісуса (Якова 1:1)!

Яків, брат Ісуса й один із лідерів Єрусалимської церкви, виніс усі свої права й титули за дужки й вирішив назватися тільки слугою Христа. 

Раб – це людина, яка завжди виконує вказівки свого хазяїна. А раб Ісуса Христа – людина, яка намагається постійно знаходитися в Божій волі. Спочатку ми стаємо учнями Ісуса, потім наша зрілість поступово зростає, і, нарешті, ми готові повністю підкорити свою волю Його волі. А чи подобається тобі називатися рабом Ісуса Христа? 

Процес освячення

Радіти спокусам?

По-друге, Яків вчить нас радіти… спокусам (Якова 1:2-4)! Чому? 

Спокуси в даному контексті – це випробування, які приходять зсередини чи ззовні, намагаючись спровокувати особисту кризу й перевіряючи наш характер, готовність протистояти гріху. 

Випробування (спокуси) можуть бути коректуючою дією Бога для того, щоб повернути нас до Його волі. Але метою спокус може бути також і випробування нашої віри, щоб привести нас до більшої досконалості (навіть якщо ми зараз знаходимось у Божій волі).

Кінцевою метою випробувань є завершена досконалість. Адже наш Бог досконалий — того ж Він бажає і нам. А труднощі – усього лише частина процесу освячення, який вимагає терпіння. 

Задумайтесь: 

  • Яка назва тобі більше подобається – «царське священство» чи «раб Христа»? Чому?
  • Згадай приклад із життя, коли випробування твоєї віри привели до зростання терпіння.
  • По шкалі від 1 до 10 оціни, наскільки ти намагаєшся бути настільки досконалим, наскільки досконалий Бог?
Приборкування язика

Приборкування язика

Послання Якова – коротке, усього 108 віршів. І скільки з них, як вам здається, так чи інакше говорять про язик та мову? 46! Очевидно, що приборкування язика – дуже важлива тема для христианина-практика, оскільки Яків приділяє їй стільки уваги.

Яків вчить нас, що необхідно вгамовувати свій язик, адже

«Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло.»

Якова 3:2

А Ісус закликає нас бути досконалими, як Отець наш Небесний (Матвія 5:48). 

Язик має велику владу: у посланні він порівнюється з рулем у корабля, невеликим за розміром, але таким, що керує величезним кораблем. Злі слова як вогонь – можуть стати причиною великої біди:

«Та не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне…»

Якова 3:8

Спробуємо все-таки навчитися у Якова тому, як же можна приборкати свій язик. 

Поважати Боже творіння

По-перше, ми, християни, повинні поважати Боже творіння 

Будь-яка людина створена за образом та подобою Божою. 

«Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу. Із тих самих уст виходить благословення й прокляття. Не повинно, брати мої, щоб так це було!»

Якова 3:9-10

Не можливо одночасно злословити Боже творіння й любити Бога. 

Приборкати своє серце

По-друге, ми не зможемо загнуздати язик, якщо не загнуздаємо своє серце 

«Хіба з одного отвору виходить вода солодка й гірка?»

Якова 3:11

Ні, з одного джерела неможливо набрати спочатку склянку хорошої води, а потім відразу - склянку поганої! Якщо джерело добре – добра й вода, і навпаки.

 «Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце наповнене, те говорять уста. Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе.» 

Матвія 12:34-35

Слова – це симптом нашого духовного стану: ми говоримо те, що у нас на серці. І щоб наше серце змінилось, ми повинні дозволити Святому Духові змінювати нас. 

Щоб наші слова творили  

По-третє, ми можемо навчитися говорити так, щоб наші слова творили  

Скажіть, вам бувало соромно за те, скільки ви наговорили? Чи шкодували ви про те, що не замовкнули раніше? Нам дійсно варто говорити менше. У Притчах сказано:

«Не бракує гріха в многомовності, а хто стримує губи свої, той розумний.»

Притчі 10:19

І навіть коли ми говоримо, ми можемо промовляти слова життя чи слова смерті, благословення чи прокляття. Слова життя повчають, надихають, благословляють. Слова смерті несуть руйнування. Що хочете нести ви?

Читайте також статті «Як виграти війну всередині себе», «Як мудро будувати стосунки з іншими», «Віра і надія».

Поділись: