4 застереження апостола Павла проти гріхів сучасності

Приєднуйтеся до нас у Телеграм або Вайбер

1 ПОСЛАННЯ ДО КОРИНТЯН, 10:6-10.

4 застереження апостола Павла із Першого Послання до Коринтян

Наскільки актуальні застереження апостола Павла, зроблені тисячоліття тому, для сучасних християн? І яких гріхів нам так само варто остерігатися?

Належність до обраного народу не дає нам індульгенцію від гріха. Грішники підпадають під Божий суд і навіть гинуть. Про це апостол Павло попереджав коринфську церкву в 1-му Посланні до коринтян (глава 10, вірші 6-10). Павло хотів, щоб коринтяни побачили свою поведінку в дзеркалі ізраїльської історії і вчасно її змінили. 

Так і ми, сучасні християни, повинні розглядати приклади і Старого, і Нового Заповітів для коригування власної поведінки. Ми не маємо імунітету від гріха і так само, як і Павло, і коринтяни, повинні стежити за тим, щоб не бути хтивими на зле. 

Давайте подивимося на 4 застереження апостола Павла до коринтян: 

  1. Уникати ідолопоклонства, зокрема, участі в язичницьких культових подіях. 
  2. Не піддаватися сексуальному гріху і розбещеності, які можуть з’являтися внаслідок ідолопоклонства. 
  3. Не спокушати Бога, не сумніватися в Його вірності, не забувати про Його забезпечення і силу. 
  4. Не нарікати, уникати незадоволеності поточною життєвою ситуацією, а також неповаги до духовних лідерів. 
Застереження апостола Павла відносно ідолопоклонства

1. Уникайте ідолопоклонства 

«Не будьте також ідолопоклонниками, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і стали бавитися.»

1 Послання до коринтян 10:7

Павло застерігає коринтян від гріха ідолопоклонства, цитуючи уривок з Книги Вихід 32:6

У цій історії ізраїльтяни зробили золотого тельця і ​​їли перед ним. Можливо, проживши століття в культурі багатобожжя, вони навіть не усвідомили, що це – акт ідолопоклонства, акт бунту проти істинного Бога. Далі ізраїльтяни стали «бавитися». Це слово відноситься до культових танців й ігор, ймовірно, з еротичним контекстом. Дане слово може мати й значення сексуального розгулу. В результаті ізраїльтяни були покарані – на початку були вбиті 3 тисячі людей, а потім Бог послав страшний мор.

Деякі коринтяни також не вважали участь в язичницьких святах або прийняття їжі в язичницьких храмах актом ідолопоклонства. Але залучення в будь-які язичницькі культові події не є релігійно нейтральним. Бог судив таку поведінку в минулому і засудить ще, попереджає Павло. 

Як нам застосувати цей принцип в сучасному контексті? 

Насправді, ідолопоклонницьких традицій навколо нас дуже багато: починаючи від щоденних гороскопів і розмов про «запити у Всесвіт» - до захоплень енергіями, езотерикою, фен-шуй і багато чим іншим. 

Християнам не просто не можна брати участь у таких практиках, ким би вони не просувалися: друзями, колегами, керівництвом по роботі, батьками. Християнам важливо публічно триматися від них осторонь і заявляти свою незгоду. Тоді ми не станемо ні для кого спокусою, мовчки схвалюючи сучасне ідолопоклонство. 

Адже якщо ми заявляємо, що віримо в єдиного, істинного Бога, тож наші вчинки – публічні і приватні – повинні однозначно підтверджувати це. 

Предостережения апостола Павла относительно распущенности

2. Не піддавайтеся сексуальному гріху і розбещеності 

«Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і в один день загинуло їх двадцять три тисячі.»

1 Послання до коринтян 10:8

Далі Павло попереджає проти сексуальної аморальності, яка теж мала безпосереднє відношення до коринтян. Відсилка до Старого Заповіту вказує на чіткий зв’язок між ідолопоклонством і розпустою: поклоняючись творінню замість Творця, люди позбавляються моральних орієнтирів. 

Схоже, Павло нагадує коринтянам історію з Чисел 25:1-9. Тоді ізраїльтяни почали поклонятися моавскому ідолу Ваалу і вступали в сексуальні стосунки з моавітянками. Бог знову строго засудив Ізраїль: багато ізраїльтян померли від епідемії, хоча й належали до Божого народу.

Показово, що в Числах згаданий якийсь Зімрі з коліна Симеона, який пішов далі за інших у своєму гріху – він привів моавітянку безпосередньо в ізраїльський табір, відкрито грішив із нею і за це був убитий онуком Аарона. Незабаром здійснюється другий перепис ізраїльтян і ми бачимо, що коліно Симеона істотно зменшилося (їх стало 22 200 проти 59 300 за першим переписом). Цілком ймовірно, що більшість загиблих від чуми людей були з коліна Симеона. 

Гріх смертельно заразний. 

Нам, сучасним християнам, важливо пам’ятати про непохитність і вічні цінності Божих настанов. «Мода» говорить, що секс до шлюбу, невірність у шлюбі, зміна партнерів, сексуальна вседозволеність – це не просто нормально, це навіть класно. А Бог приготував сексуальні стосунки для шлюбу, для чоловіка і дружини. 

Давайте довіряти мудрості Бога і робити висновки з біблійних застережень.  

Застереження апостола Павла, щоб не спокушати Бога

3. Не спокушайте Бога 

«Не станемо спокушати Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули.»

1 Послання до коринтян 10:9

Давайте розберемося, що означає: «спокушати Бога»? Бог випробовує, перевіряє людей для того, щоб вони зміцнювалися. Сатана й злі люди перевіряють, спокушають інших людей, випробовуючи на міцність їх чесноти, щоб спокусити до гріха. А ось люди «спокушають» Бога, перевіряючи Його терпіння, силу або вірність. Саме таким чином ізраїльтяни спокушали Бога в пустелі. 

Ізраїльтяни не довіряли Богу в Його забезпеченні й обітницях. І навіть коли Бог забезпечував їх, вони залишалися незадоволеними. Вони провокували Бога, намагалися змусити Його виконувати їхні бажання, були незадоволені манною, ще й оскаржували лідерську роль Мойсея. Серйозний гріх знову привів до засудження з боку Бога і багато з них були знищені отруйними зміями. Вижили ті, хто в знак покаяння звертали погляд на мідного змія.

Павло закликає коринтян не спокушати Бога, не йти за своєю жадобою, щоб не впасти в гріх і не померти. Наводячи приклад з історії Ізраїлю, апостол підкреслює: нерозумно сподіватися на Божий захист, догоджаючи своїм примхам. 

Якщо зараз вам здається, що Бог міг би забезпечити вас краще, дати більше, не допустити якоїсь проблеми або хвороби, подумайте, може, ви теж сліпі до Божої благодаті і спокушаєте Його? 

Застереження апостола Павла відносно нарікання

4. Не ремствуйте і виявляйте повагу до духовних лідерів 

«Не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від винищувача.»

1 Послання до коринтян 10:10

Павло застерігає коринтян і проти нарікання. Нарікати, ремствувати – значить скаржитися і бунтувати. 

Ізраїльтяни нарікали часто, тому складно вказати точний уривок, на який посилався Павло. Можливо, мова йде про Числа 14:2 – ремствування проти Мойсея та Аарона після повернення розвідників з Обіцяної Землі. В результаті на початку померло 10 розвідників, а після і всі ізраїльтяни старші 20 років загинули в пустелі. Або це може бути посиланням на 16-й розділ Книги Чисел, де описаний заколот Корея і Авірона, які втягнули в гріх інших, – і в результаті загинуло майже 15 тисяч осіб. 

І злочин, і покарання в обох випадках були однаковими. Ізраїльтяни нарікали проти поставлених Богом керівників – Мойсея і Аарона, а це означало нарікання проти Самого Бога. 

Апостол Павло не наводить конкретних прикладів нарікання з боку коринтян, але все ж звертається до них: «Не нарікайте». Одні дослідники вважають, що саме поділ коринфської церкви на групи пояснюється невдоволенням християн. Інші – що Павло застерігає від нарікання проти нього самого як апостола Ісуса Христа. Тоді цей вірш можна трактувати як застереження від нарікання проти Бога і як урок поваги до духовних лідерів.

Нам теж варто досліджувати своє серце. Можливо, в нього закралося невдоволення вашими церковними лідерами? Однак, Бог не помиляється.

Тому будьте обережні: якщо ваші лідери вірні Богу, то невдоволення ними може перетворитися на ремствування проти Бога. 

Отже, ми разом з апостолом Павлом розібрали чотири гріха, якими спочатку грішив ізраїльський народ, після – церква в Коринфі, і які так само актуальні для нас, як були для них. 

Адже якщо ми забуваємо про нашого Бога і починаємо ставити на перше місце щось або когось іншого, то бунтуємо проти Творця. 

Це впливає на «чіткість нашого зору», збиває моральні орієнтири. Далі ми все більше піддаємося модним течіям, які, наприклад, схиляють нас до сексуальної розбещеності. Ми нарікаємо на Бога і не дуже задоволені Його забезпеченням, перестаємо довіряти Божій волі і намагаємося змусити Його чинити по нашій, людській волі («нехай буде воля моя»). А ще, втрачаючи довіру до Бога, ми стаємо незадоволеними і поставленими Ним духовними лідерами. 

Ці гріхи призводили і призводитимуть до Божого покарання незалежно від формальної приналежності до Божого народу. 

Тому давайте прагнути до того, щоб наше знання про Бога і християнська свобода приводили до ще більшої слухняності Йому. 

Поділись: