Нова церква зустрічається з багатьма випробуваннями і труднощами. Лідери Київської біблійної церкви «Вертикаль» діляться уроками першого року після заснування нової церкви. Сподіваємося, що вони стануть підбадьоренням як для зовсім молодих церков, так і для тих, хто служить Богу вже багато років.
Урок 1: Пам'ятайте, що Церкву будує Бог
«Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот.»
Книга пророка Захарії 4:6
Коли ми тільки молилися про створення церкви, розуміючи, що Бог веде саме до цього, у нас не було ні великого досвіду в насадженні церков, ні професійної команди, ані свого приміщення. Читаючи цей вірш про відновлення Єрусалимського храму, ми розуміли: Ісус Сам будує Свою Церкву, всупереч нашій слабкості і недосконалості.
Зараз наша команда підросла, в служіннях поступово з'являється можливість ротації, Бог благословив зробити багато – провести літній табір, семінар для батьків, теплі Різдвяні богослужіння. Наша церква все ще формується, але ми вже більш впевнені у своїх силах.
І знаєте що? Бог продовжує говорити: «Не силою й не міццю, а Духом Моїм...».
Ця істина приносить полегшення – Бог не дає нам непідйомних завдань і Сам йде попереду. Це не знімає відповідальності – Бог поставив пастора і лідерів піклуватися про Його людей, викуплених кров'ю Ісуса Христа. Це приносить радість, адже служити Богу в Його справі – це великий привілей.
Урок 2: Радійте можливостям служити
«Служіть один одному, кожен тим даром, якого отримав, як доморядники всілякої Божої благодаті.»
Перше послання Петра 4:10
Часто можна почути слова: «Кожен член церкви – служитель». Саме до цього прагне практично кожна церква, адже активне служіння – це ознака здоров'я громади. Згадайте, Ісус говорив учням:
«Хто хоче бути великим між вами, нехай буде вам слугою...»
Євангеліє Від Марка 10:43
Бажання служити Христу і людям – це ознака духовного зростання віруючого. А Церква, яка заохочує учнівство і духовний розвиток, яка складається з вірних слуг Ісуса, буде залишатися здоровою.
Ми у «Вертикалі» дуже радіємо, коли члени нашої громади шукають можливості послужити іншим. Деякі навіть знаходять служіння, ще не встигаючи пройти співбесіду на членство! Деякі шукають «своє» служіння довше, втім, не відмовляються допомагати в поточних потребах. Іноді служіння можуть бути зовсім нескладними, але від того не менш цінними: допомогти брату зробити ремонт на кухні, несподівано приготувати бутерброди для всієї церкви, зібрати незаповнені анкети після служіння.
Насправді, допомога, час, руки або фінанси в будь-якій церкві будуть потрібні завжди. І коли ми щиро відгукуємося на потреби нашої громади або людей навколо нас, тим самим ми проявляємо послух Богові і прославляємо Його!
А якщо у вас ще немає церкви, приходьте до нас у «Вертикаль».
Урок 3: Практикуйте недільну проповідь
Майже всі наші лідери ще до створення «Вертикалі» були великими шанувальниками малих груп. Групи завжди об'єднують Церкву, тому що дають кожному можливість брати участь в житті ще 8-10 братів і сестер, отримувати їх підтримку, молитися і вивчати Біблію.
Але коли ми обговорювали формат груп учнівства, то поламали чимало списів. Ясна річ, списи ламалися в теплій і дружній атмосфері, але питань було дуже багато.
Як це, всі-всі групи обговорюють один і той же матеріал? А де індивідуальний підхід? А якщо Святий Дух поведе лідера по-іншому? А всі й так слухали проповідь (45 хвилин, між іншим), навіщо ж її обговорювати ще раз? Яка-така підзвітність? А якщо все, що відбувається у моєму житті – це таємниця? Та й взагалі, мені подобається ходити на групу і просто слухати: ніхто мене не чіпає, я нікого не чіпаю. І, до речі, відвідувати групу раз на місяць – більш ніж достатньо.
Однак, проживши в тестовому режимі кілька тижнів, ми всі закохалися у новий формат. Отже, в «Вертикалі» проходять групи учнівства. Групи, на яких ми допомагаємо один одному ходити з Христом.
Дійсно, недільна проповідь – біблійно ґрунтовна. Дух Святий використовує проповідника і час проповіді для викриття гріха і настанови. А на групі ми робимо крок далі: як моє життя виглядає в дзеркалі Писання? Що досліджуваний біблійний уривок значить для мене на практиці? Що мені потрібно змінити, припинити або почати робити?
Установлений час підзвітності – це підпорка, яка допомагає не пропустити ситуацію, коли брату чи сестрі потрібна наша допомога.
Чи регулярно я читаю Біблію? Про що я молюся? Чи потрібно мені перед кимось вибачитися? Чи поважаю я чоловіка? Чи люблю я свою дружину, як Ісус полюбив Церкву? Чи приділяю достатньо уваги дітям? Іноді просто вчасно поставлене запитання запобігає гріху.
Такі групи можливі тільки за умови взаємної відкритості, яка, в свою чергу, можлива тільки якщо ми посвячуємо себе цій «маленькій громаді». Тоді присутність іншого не лякає, а підбадьорює, і черговий вечір разом сприймається з радістю.
Саме через групи учнівства церква виконує своє пасторське зобов'язання по відношенню до членів. А ми виконуємо біблійні заповіді любити один одного, прощати, служити, коритися, підтримувати і присвячувати себе один одному.
До зустрічі на малій групі!
Урок 4: Моліться про єдність
«Щоб усі були одно, як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі, так і вони нехай будуть в Нас.»
Євангеліє від Івана 17:20,21
Один з найбільш частих коментарів наших гостей: «У вас така доброзичлива атмосфера». На даному етапі розвитку церкви це логічно. Кожен з нас ще пам'ятає імена один одного, відкрито реагує на молитовні прохання в загальній групі і може практично з однаковим рівнем комфорту поспілкуватися після служіння з будь-яким членом церкви.
Але замислюючись про майбутнє, ми розуміємо – настане день, коли будемо кивати сусідові на недільному служінні, не знаючи до пуття, хто він і чим живе. Тоді найближчими людьми в церкві стануть члени твоєї малої групи і твого служіння. За приблизними розрахунками, 20 людей. Утім, 20 близьких осіб в церкві – це вже так багато!
Ще до створення церкви ми почали молитися про її єдність: диявол може намагатися розколоти і зовсім невеликі громади. Ми молимося про єдині прагнення і єдиний дух у майбутньому. Мріємо, щоб громада – чи нас буде 40 людей, чи 400 – завжди була об'єднана бажанням прославити Бога. А найбільше, щоб ця єдність ґрунтувалася не так на дружбі, як на самому факті приналежності до Церкви Христової.
Урок 5: Зберігайте фокус на Господі
Є така сторона відкритості і дружелюбності у церкві – це коли на недільне богослужіння приходиш, щоб побачити своїх друзів. Обмінятися рукостисканням або обійнятися, дізнатися останні новини, поділитися чимось дуже важливим для тебе. Тоді не так вже й просто зробити вибір між цим почуттям спорідненості і часом прославлення.
У «Вертикалі» ми якось проходили курс «Надзвичайна громада». Розбирали, якою Бог задумав Свою Церкву і як ми можемо краще присвячувати себе один одному. Як сказав американський проповідник Джон МакАртур:
А те, що в церквах люди можуть залишатися самотніми, – біль і сором кожної громади.
Але сенс нашого життя – не спілкування, друзі або церква. Вони важливі, але не важливіше Бога. Побудувати міцну громаду складно, але ще складніше, незважаючи на все людське щастя, зберегти фокус на Господі.
PS. Зараз «Вертикалі» вже виповнилося 3,5 роки. Божою силою ми пройшли етап «виживання» і поступово розвиваємо усі наші служіння. Одним із таких служінь став цей сайт практичного християнства Шлях до Бога. Як і на початку, продовжуємо молитися за єдність громади, зростання церкви і пошук власного приміщення.
А якщо у вас немає церкви, то будемо раді вітати вас у «Вертикалі». Дізнатися більше про нас ви можете тут.
Читайте більше про те, що важливо для кожної церкви у статтях Спільнота учнів Христа і 5 уроків за 5 років досвіду заснування нової церкви.