Коли навколо процвітають зло, беззаконня і несправедливість, мета християнина – стояти в проломі за свій народ у молитві.
Зло не залишиться безкарним
Бог ненавидить несправедливість, насилля, зло, жорстокість по відношенню до ближнього. Він ненавидить спотворення правосуддя, беззаконня, утиски прав бідних. Це доводить історія Юдеї, Ізраїлю, Едому, Моава, міст Ніневії, Тіра тощо.
Бог не залишає зло безкарним: «Якщо б протягнулось, чекай ти його, бо воно конче прийде, не спізниться», – відповідав Бог на скаргу Аввакума щодо насилля, яке здавалося б, залишилося без покарання (Авв. 2:3). «Отож Я потисну на вас, як тисне снопами наповнений віз» (Амос 2:13). Бог звершує правосуддя над цілими народами, якщо вони повстають проти Творця.
Однак, Бог терпеливий і не хоче смерті грішника, а хоче його покаяння (Єз. 33:11).
Його бажання – аби грішники полишили свої злі шляхи і жили праведно перед лицем Божим.
Для цього Бог посилав пророків, що говорили від імені Господа, пояснювали Божу волю, викривали в гріху і попереджали про наслідки непослуху. Якщо жителі країни грішать, якщо їхні лідери підштовхують їх до зла, то країна понесе Божу кару. І старозавітні приклади з чітко викладеним причинно-наслідковим зв'язком тому доказ.
Тож лідерам і жителям країн, де твориться беззаконня, має бути страшно, адже у такої поведінки завжди будуть наслідки – про це подбає справедливий і всемогутній Бог. Або ж вони можуть залишити свій злий шлях, вибравши страх перед Богом і повагу до Його Закону.
Бути сіллю і світлом
Ще Бог піднімає Свій народ, Своїх обраних, аби вони були прикладом праведного життя – справедливості, милосердя, чесної поведінки. У старозавітні часи до цього були покликані юдеї, а в новозавітні – християни.
Християни – сіль землі і світло світу (Матвія 5:13-14). Наше завдання – не втрачати силу, залишаючись вірними Богу, не ховатися від світу, але навпаки, показувати приклад вірного життя перед Богом. Це – велика відповідальність, покладена на нас Господом.
Мета християнина – молитися
А ще мета християнина, мета всього Божого народу – каятися за свою націю і молитися за неї. Якщо Бог відкриває наші очі на несправедливість навколо нас, якщо ми відчуваємо біль, спостерігаючи за тим, що відбувається, давайте наслідувати приклад пророка Даниїла.
Даниїл молився і каявся в гріхах Юдеї, хоча сам з юності жив – і благочестиво – в іншій країні (див. Дан. 9:1-19). Він визнав, що його народ бунтував проти Бога, не слухав свого Бога, і що прокляття і покарання для юдеїв були справедливими. Розуміючи це, Даниїл все ж молив Бога про відновлення Юдеї, не за заслуги народу, а сподіваючись на Боже милосердя.
Або згадайте Мойсея та священика Аарона, які встали між караючим Богом і Його народом, що грішив і ремствував проти Господа: «І взяв Аарон, як говорив Мойсей, і побіг до середини зборів, аж ось розпочалася поразка народу! І він поклав кадила, і очистив народ. І став він поміж умерлими та поміж живими, і затрималась та поразка» (Чис.16:47-48). До цього часу 14 700 чоловік вже померли від мору, але заступництво Мойсея й Аарона врятувало інших.
Чи вгодне, приємне таке заступництво Богові? Так, адже Бог не шукає смерті грішника. Як Господь сказав через пророка Єзекіїля:
«І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загороду, і став би в виломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, та Я не знайшов! І Я вилив на них Свій гнів, огнем пересердя Свого повигублював їх, їхню дорогу Я дав на їхню голову, каже Господь Бог...»
(Єзекіїль 22:30-31)
Християни – люди, які чують Бога – мають бути вкрай чутливими до несправедливості, що твориться в їхній країні. І як люди, слухняні Богу, вони повинні стояти в проломі за країну, в якій живуть. Це не заклик до такого націоналізму, коли нація стає важливішою за Бога. Це заклик згадати про покладені на нас обов'язки бути світлом і сіллю, царями і священиками.
Давайте молитися за наш народ і країну, за страх Божий у наших керівників, молитися за пізнання Бога і Його порядку жителями країни.
І коли навколо нас процвітають зло, жорстокість, несправедливість, беззаконня, давайте вслід за біблійними пророками каятися у гріхах народу та заступатися за нього. Мета християнина – молити Бога про милість до нашої країни. Молити не тому, що ми її заслуговуємо, а тому, що наш Бог – милосердний.
Молитва – важливий елемент духовної війни. Дізнайтеся більше про духовну війну у нашій статті Всеозброєння Боже.
