«Я втомився постійно молитися і не бачити результату»… Чи виникала у вас коли-небудь така думка? Наприклад, тоді, коли ви молилися днями, а температура у дитини не падала, тижнями – а вам все ще не могли поставити правильний діагноз, місяцями – і ви все ще залишалися безробітними, роками – і ваші рідні досі не покаялися. Чи задавали ви собі запитання, наскільки ефективна ваша молитва?
Чи був у вас момент, коли хотілося перестати молитися за щось дуже важливе і ви, зневірившись у Божій відповіді, зупинялися?
Не занепадати духом у молитві
Схоже, саме для таких ситуацій Ісус дав нам притчу про наполегливу вдову, точніше, про те, що «треба молитися завжди і не занепадати духом» (Євангеліє від Луки 18:1-8). Давайте вчитаємося у неї уважніше.
Ми бачимо суддю з поганою репутацією: він не соромиться людей і не боїться Бога. Бачимо і вдову – а за часів Ісуса вдови (і сироти) були найбіднішими та беззахисними. Вдова просить суддю захистити її від суперника. І, зрештою, суддя здається. Наполеглива жінка не дає йому спокою, і простіше допомогти їй, ніж продовжувати слухати і слухати її прохання
Які причини продовжувати молитися ми бачимо?
По-перше, бачимо, що іноді відповідь просто відкладається. Затримка з відповіддю – це не відмова. Суддя довго не хотів відповідати на прохання вдови (Євангеліє від Луки 18:4), але все ж відповів. Пророк Даниїл чекав відповіді від Бога 21 день (Книга пророка Даниїла 10), хоча до цього Бог відкривав йому відповіді у видіннях і снах, і часом дуже швидко. Між Божою обіцянкою Аврааму та її реалізацією минуло 25 років! Час очікування відповіді може бути часом випробовування нашої віри. Або ж можливістю обдумати своє прохання.
По-друге, з притчі Ісуса бачимо: наполегливість у молитві має важливе значення для успіху (але успіху у досягненні Божих цілей). Чому важливо саме молитися? Тому що так ми просимо Бога про допомогу. Схоже, що вдові з притчі просто не було до кого ще йти, їй міг допомогти тільки суддя. Саме тому вона була такою наполегливою – він був її єдиною надією, і вона продовжувала просити його, навіть знаючи про його злий характер.
А ми, знаючи характер Бога і розуміючи, Хто Він, маємо розуміти: тільки Він може нам допомогти, у нас немає іншої надії.
Навіть більше – маючи правильні стосунки з Богом, ми прагнемо хотіти Божого, а для цього потрібні Його відповіді та Його ведення.
По-третє, важливо пам’ятати, що ми особливо цінні для Бога. Лука пише:
«І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний? А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них? Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону!...»
(Євангеліє від Луки 18:6-8)
Ми цінні для Бога, тому що ми – обрані. Цінні не своєю вірою, праведністю, моральною поведінкою, а по Його благодаті. Все тому, що наш Бог – чудовий Батько!
Розповідаючи цю притчу, Ісус несподівано завершує її так: «Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...». Ісус тут не говорить про віру, що спасає. Безумовно, під час другого пришестя Христа на землі будуть люди, спасенні через віру. Він, скоріше, говорить про віру, що спирається на цю саму настійну молитву. Настійна молитва і віра йдуть поруч. Одна свідчить про іншу!
Нехай молитва стане вашою звичкою
Клайв Льюїс якось написав есе з назвою «Навіщо молитися?». На початку він поставив читача перед одним логічним запитання: чи може молитва що-небудь змінити? Адже якщо ми молимося про щось справді гарне, то мудрий і добрий Бог зробить це і без нас. А якщо ми просимо поганого, Бог і так би цього не зробив. Можливо, наша молитва нічого насправді і не змінює?
Далі Льюїс розвиває цю аналогію: навіщо нам в принципі хоч щось робити? Адже результатом нашого вчинку може бути або добро, або зло. Навіщо мити руки? Якщо Бог хоче, аби вони були чистими, Він очистить їх без води й мила. А якщо руки мають бути брудними, то ви їх нічим не відмиєте. Навіщо солити їжу? Навіщо взуватися? Навіщо в принципі хоч щось робити?
Ми не завжди розуміємо, як це працює, але Бог визначив, що
наші молитви є частиною того, як Він реалізовує Свої суверенні наміри на землі.
Наші мрії, надії, біль – Бог пропонує нам приносити їх всі Йому, і Він обіцяв почути нас. Наші молитви мають значення.
Бог Сам вчить нас молитися (Євангеліє від Луки 11:1-4), запрошує нас покладати усі турботи на Нього (1 Послання Петра 5:7). Нам сказано безупинно молитися (1 Послання до солунян 5:17). Ісус і Сам молився!
Клайв Льюїс вважав, що ми були створені для молитви. «Я молюся, тому що не можу допомогти самому собі. Молюся, тому що я безпорадний. Молюся, тому що постійно потребую. Це не змінює Бога, це змінює мене».
Навіть професійний атеїст у момент відчаю може почати кликати до Бога, хоч і не вірить в Його існування. Коли життя тисне на нас, щось всередині нашого єства інстинктивно волає до Бога.
Тому якщо наступного разу ви будете задавати собі запитання про ефективність молитви, пам’ятайте: Хтось набагато мудріший, ніж ви, закликає вас і запрошує вас до безперестанної молитви.
Ми багато чого не зрозуміємо про молитву протягом земного життя. Але Бог, Який знає все про все, говорить: молитва має значення. І цього має бути достатнім, аби ми перестали задавати собі запитання: «Навіщо молитися?».
Поміркуйте:
- Згадайте один або декілька випадків, коли ви молилися про щось важливе, але припинили, тому що перестали вірити у Божу допомогу. На що ж тоді ви поклали свою надію, якщо не на Бога?
- Чи вірите ви, що ми, християни, особливо цінні для Бога, а тому Він виконає Свою обіцянку підтримати Своїх дітей? Чому так або чому ні?
Читайте наші інші статті про молитву:
Перша частина статті є авторською. Другу частину адаптовано зі статті Make Prayer A Pattern in Your Life з сайту об’єднання церков Great Commission Collective. Київська біблійна церква «Вертикаль» є частиною згаданого об’єднання.
