ЄВАНГЕЛІЄ ВІД МАРКА, 4:1-20.

Притчу Ісуса з Євангелія від Марка 4:1-20 часто називають Притчею про сіяча. Вважають, що Притча про сіяча говорить про реакцію на християнську звістку про спасіння з боку людей, які не вірять в Ісуса Христа.
Але точніше буде назвати цю притчу Притчею про зерно, адже в ній Ісус говорить про реакцію людей на Боже Слово в цілому. І це Слово призначене всім – і християнам, і тим, хто ще не знає Бога.
Що таке притча?
Ісус багато вчив притчами, повчаннями в інакомовній формі.
У першу чергу, у притчі важлива її основна ідея - та духовна істина, яка передається за допомогою притчі. Не варто намагатись розшифрувати алегоричну форму там, де вона не несе смислового навантаження.
А якщо алегоричне тлумачення дійсно важливе, тоді його нам дає Сам Автор. Так і в притчі про зерно: є розповідь - і є її тлумачення Ісусом.
Чому Ісус не розкрив суті притчі всім, хто її чув? Чи був Він несправедливим?
Притчі Христові мали двояке значення. Для натовпу, який слухав Христа, вони, дещо у загальних рисах, відкривали завісу «таємниці» Царства Божого, ніби запрошуючи їх піти далі.
Але говорячи про цих людей, Ісус цитує пророка Ісаю:
«…Ви будете чути постійно, та не зрозумієте, і будете бачити завжди, але не пізнаєте. Бо затужавіло серце народу цього…»
Іс. 6:9-10
Натовп, який оточував Ісуса, знаходився в тому ж моральному стані, що і сучасники пророка Ісаї: їхні серця були закам'янілі.
А ось для тих, чиє серце було відкрите для вчення Ісуса, хто залишався з Ним і прагнув зрозуміти Його, притчі стали відправною точкою для справжнього осягнення «таємниці» Божого Царства.
«І як лишився на самоті, ті, що були з ним із дванадцятьма, запитали Його про ці притчі.»
Мк. 4:10

Чому ми можемо навчитися в сіяча?
Сіяч вийшов сіяти – це свідома та цілеспрямована дія. Він, схоже, не закопував кожну зернинку в окремо викопану лунку, акуратно притоптуючи її. Зерно падало на абсолютно різний ґрунт, адже сіяч розкидував його дуже щедро.
А як щедро ти сієш зерно?
Притча про зерно - чи має значення ґрунт?
Ісус говорить про чотири види ґрунту, на яке падає Слово Боже:
- Ґрунт при дорозі, утоптаний, затверділий. Зерно падає на нього, але сатана викрадає посіяне. Як це виглядає в нашому житті? Як негативний досвід з минулого, коли біблійна істина не може «пробитись» до нашого серця. Чи коли ми відкладаємо на потім рішення, до яких нас підштовхує Слово Боже.
- Кам'янистий ґрунт – це емоційна реакція, коли нам все подобається, але Слово не вкореняється і в труднощах людина відступає від свого першопочаткового рішення.
- Тернистий ґрунт. Слово заглушується турботами чи сильними бажаннями – і людина не приносить плоду.
- Гарний ґрунт. Слово трансформує цю людину – і вона приносить плід.
Перечитати Притчу про зерно можно тут.
Поміркуй
- До якого рішення закликає тебя Слово Боже? Подумай над цим прямо зараз.
- Який стан твого ґрунту? У чому викриває тебе Притча про зерно?
- Наскільки щедро ти розкидуєш зерно?

Як налаштуватись на те, щоб краще розуміти, приймати та виконувати Слово Боже
Обговорюючи Притчу про зерно з Євангелія від Марка 4:1-20 на наших малих групах, ми задались дуже практичним питанням
А чи можна «спушити» свій ґрунт?
Як зробити так, щоб Боже Слово падало на гарний ґрунт, укоренялось там і ми могли приносити Богові багато плоду?
Ділимось з вами деякими ідеями, які обговорювали:
- Виділяти час, щоб читати Слово Боже та осмислювати його. Прагнути до правильного розуміння, тлумачення Слова.
- Під час служіння зусиллям волі фокусуватись на прославлінні, а не на розмовах із сусідами. Зусиллям волі фокусуватись на проповіді, незважаючи на відволікаючі фактори.
- Принимать всем сердцем, что истина – в Слове Божьем, а не в наших ощущениях, эмоциях, чувствах, опыте, традициях или желаниях. Авторитет Слова Божьего выше — при условии, что оно правильно истолковано.
- Якщо ми проти того, про що говорить Біблія — тоді намагатись зрозуміти Слово, прийняти його, можливо, просити Бога про прийняття Його істини.
- Не здійснювати усвідомленого гріха («Знаю, що погано, але вибираю грішити»). Молитись про викриття. Молитись про покаяння.
- Сповідатися. Бути відкритим до викриття з боку інших віруючих. Просити їх молитись за сфери, в яких вам складно.
- Молитовно задумуватись про своє ходіння перед Богом. Старатись бути чесним перед собою і перед Богом. Запитувати себе, які плоди ви приносите.
- Тренуватися в тому, що дається не легко. Наприклад, якщо жаль віддавати десятину, зусиллям волі віддавати трішки більше.
- Виділяти час наодинці з Богом. Проводити час у поклонінні й прославлінні. Нагадувати собі про те, хто ви, а Хто – Бог.
- Пам'ятати про те, чия воля повинна виконуватись – Божа, а не ваша. Старатись у конкретних ситуаціях вибирати не людське, а Боже, не свої бажання/пожадливості, а покору.
А що потрібно зробити тобі, щоб краще розуміти, приймати й виконувати Слово Боже?
Читаючи далі 4-й розділ Євангелії від Марка, поміркуйте разом з нами про те, як віднайти Мир посеред бурі.