ПОСЛАННЯ ДО ГАЛАТІВ 1:1-5. Послання до Галатів – лист апостола Павла з чітко і ясно висловленим Євангелієм. Якщо ви під тонною інформації часом плутаєтесь в самій суті Благої Звістки, можливо, вам варто перечитати це послання. І запрошуємо вивчати його разом із нами.
З апостолом Павлом, римським громадянином із блискучою освітою (навчався біля ніг відомого юдейського вчителя Гамаліїла), ми вперше знайомимось у книзі Діянь апостолів. Спочатку автор Діянь використовував юдейське ім'я Павла – Савл. Розумний, пасіонарний, з хорошими зв'язками (мав доступ до синедріону), Савл, певне, вважав християнство новою єрессю й ревно гнав християн. Він не обмежився Єрусалимом і взяв у первосвященика листи, щоб переслідувати християн навіть у Сирії.
І ось по дорозі в Дамаск йому з'являється Христос – і Савл стає послідовником Ісуса. У Дамаску він сміливо проповідує Євангеліє – і змушений бігти, оскільки його планують убити. По цій же причині Савла пізніше відправляють із Єрусалима. Схоже, що він почав проповідувати Ісуса Христом з тією ж ревністю, з якою раніше гнав християн.
У Діяннях 13:1-4 ім'я Савла уже зараховано до череди імен учителів церкви в Антіохії. Але Святий Дух говорить відокремити його й Варнаву на служіння — і розпочинається їхня перша місіонерська мандрівка. Далі Савла вже називають Павлом. Можливо, автор Діянь вважав логічним називати Павла юдейським ім'ям Савл в юдейському контексті, і його грецьким ім'ям Павло – в язичницькому.
Під час першої місіонерської мандрівки Павло з Варнавою відвідують регіони Галатії – Лістру, Іконію, Антіохію Пісідійську й Дервію, де внаслідок їхньої проповіді утворюються громади учнів Ісуса. Саме цим церквам Павло й пише своє послання.
Послання до галатів вважається першим листом Павла, написаним близько 49 року.
Тема послання: взаємовідношення закону й благодаті.
Саме цьому питанню був присвячений Перший єрусалимський собор у 50 році. Якби собор відбувся раніше, ніж було написано послання, то Павло напевно б на нього послався.
Отже, давайте прочитаємо перші п'ять віршів послання:
«Павло, Апостол, посланий не від людей, і не через людину, а покликаний Ісусом Христом і Богом-Отцем, Який воскресив Ісуса з мертвих, і всі брати, які зі мною, — до церкви в Галатії: благодать вам і мир від від Бога-Отця і від Господа нашого Ісуса Христа, Який віддав Себе за гріхи наші, щоб визволити нас від цього теперішнього злого світу, по волі Бога-Отця нашого, Якому слава на віки вічні. Амінь.»
Послання до Галатів 1:1-5
Павло – апостол, посланий Христом у світ. На самому початку він підкреслює, що його авторитет спирається не на його таланти, не на його роль в Антіохійській церкві, а на Христа. Слово «апостол» значить усього лиш «посланий». Авторитет посланника, апостола, завжди залежить від того, ким ти посланий. Павло посланий Христом. Він говорить не від себе, а передає звістку від Ісуса.
Пам'ятайте, що благовістя Павла сприяло утворенню галатійських церков. Тобто апостол точно мав у них великий авторитет. Але зараз, коли у галатійській церкві зіштовхнулися з важливою проблемою, яка потребує вирішення, Павло хоче спиратися не на власний людський авторитет, а на Божу волю і істину.
Далі Павло бажає церквам благодаті й миру. Таке побажання на початку листа – звичайна практика того часу, але Павло уточнює, що ці мир і благодать – від Бога. Саме Небесний Отець посилає їх церкві.
Божа благодать, примирення з Богом, вічне життя – це все Божі дари, подарунки зовсім не дешеві: вони варті життя Христа, Спасителя.
Саме Богові за це слава, во віки віків! Ми славимо Ісуса за Його чудесні діла!
До того ж ми й самі стаємо славою Божою, трофеями Його благодаті, коли змінюємося і стаємо схожими на Ісуса. Найдієвіший спосіб принести славу Богові – це переображення життя за допомогою роботи Святого Духа.
Читайте також статті: Що це, виправдання по вірі?, Наш забіг.
