Коли нас сьогодні вчать, чим схожі людина і мавпа і що ми походимо від мавп, часто мається на увазі, що ми маємо моральне право спуститися до рівня мавп у своїй поведінці і ставленні до життя. Людина з образу Божого зводиться до рівня тварини, для якого головною рушійною силою є інстинкти і бажання.
Якщо ви підете в зоопарк, то можете зупинитися біля вольєру з мавпами. Буде дуже цікаво спостерігати, як спритно вони орудують «руками» і «ногами», переміщаючись між гілками, стінами, колодами і мотузками. Їх спритність викликає захват, особливо коли ловиш себе на думці, як сильно вони своєю статурою нагадують людей. Та й «спілкування» мавп між собою теж нагадує спілкування людей (включаючи і бійки з криками, які вони регулярно влаштовують).
Така значна схожість між людьми і мавпами часто сприймається як свідчення того, що вони походять від спільного предка. Але таке пояснення, при всій його привабливості, далеко не єдине. Ця схожість нітрохи не гірше пояснюється тим, що у цих живих істот є той самий Дизайнер і Творець, Який визнав доцільним те, щоб створити тіло людини і тіло мавпи за схожими «проектами».
І ось, гуляючи по зоопарку і спостерігаючи за мавпами, подумайте. Подумайте про те, що Бог зовсім не випадково зробив людей і мавп настільки подібними. Схоже, Він дав людині можливість побачити себе ніби з боку. Побачити істоту, схожу на саму людину - і, тим не менш, позбавлену найголовнішого. Адже людина - єдина, про кого сказано, що вона створена за образом і подобою Бога. Мавпи мають руки і ноги, дуже схожі на людські, але вони не створені за подобою Творця. А це значить, що не наявність рук і ніг, і не статура роблять людину образом Божим.
Бог наділив людину безліччю унікальних здібностей, які, у своїй більшості, виявляються в її внутрішньому світі, взаєминах з іншими людьми, а також у взаємовідносинах з Самим Богом. Здатність любити, здатність розрізняти між добром і злом, совість, необхідність розуміння сенсу життя, здатність (і у багатьох людей - бажання) поклонятися невидимому Богу, розум, творчість і навіть почуття гумору - все це відрізняє людину від інших тварин, включаючи мавп.
Звичайно, ми можемо знаходити у мавп та інших тварин натяки на деякі з цих здібностей. Але все ж вони вкрай далекі від ступеня прояву цих якостей у людини, яку Бог наділив ще й вічною душею.
Людина і мавпа - інстинкти і бажання
Отже, є величезна різниця між твариною, схожою на людину, і самою людиною. Але тим не менш, сьогодні досить багато людей, намагаючись відкинути віру в Творця, в результаті применшують значення і тих унікальних здібностей, які Бог дав людині.
З точки зору теорії еволюції всі ці якості є результатом загальної жорстокої боротьби за виживання. І тому вони виправдані тільки у тій мірі, якщо допомагають людині вижити і передати свої гени нащадкам. Якщо мені вигідно говорити правду - я буду говорити правду. Але якщо мені вигідно збрехати - я збрешу. Якщо я можу довести свою правоту логічними доводами - я буду це робити. А якщо розумію, що я об'єктивно неправий, то я раптом забуду про логіку (а з нею і про совість) - і використаю хитрість.
Особливо сильно спотворилося розуміння слова «любов», яким дуже часто називають повну протилежність любові - хіть. Нам говорять про те, що у любові немає меж, тоді як насправді мають на увазі, що ми повинні любити тільки самих себе і в усьому керуватися лише своїми бажаннями.
В кінцевому підсумку, людина з образу Божого зводиться до рівня тварини, для якого головною рушійною силою є інстинкти і бажання. Саме про це говорить Апостол Петро в своєму другому посланні:
Ці люди - немов звірина, рухомі лише інстинктом і народжені на забій. Вони лають то, чого самі не розуміють. Вони і загинуть, як тварини. [...] Їх задоволення в тому, щоб проводити дні в бенкетах. Самі бруд та неслава, - вони об'їдаються і на ваших обідах! Їх очі повні похоті; вони ненаситні в гріху. Вони обманюють неміцні душі. Їхні думки тільки про наживу. Вони вже прокляті. [...] Ці люди - як колодязі без води, як туман, гнаний вітром. Їх чекають морок і темрява. Вони кажуть гучні, але порожні слова, граючи на людських слабкостях і бажаннях, вони знову привертають до себе тих, хто тільки-тільки починає звільнятися від тих, що живуть в омані. Вони обіцяють людям свободу, хоча самі вони раби розпусти. Адже людина - раб того, чим вона поневолена.
(2 Пет.2:12-19)
Як бачимо, людина, що забула Бога і мотивується лише своєю біологічною природою, схильна не тільки помилятися сама, але і вводити в свою оману інших. Тому, коли нас сьогодні вчать, що ми походимо від мавп, часто це значить, що ми маємо моральне право спуститися до рівня мавп в своїй поведінці і ставленні до життя - «немов звірина, рухомі лише інстинктом».
Але незважаючи на те, що нам кажуть про еволюцію, будемо пам'ятати про те, що кожен із нас створений за образом і подобою Бога. І більше того, кожного з нас Бог запрошує стати Його дитиною через віру в Ісуса Христа. Таке запрошення від Бога - це великий привілей, що дарований людині. І якщо ти ще не прийняв його, то можеш зробити це сьогодні.
Розмірковуйте про створення світу Богом і читайте статті Міфологічна картина світу і Бог Вседержитель.
