КНИГА НЕЕМІЇ, РОЗДІЛ 13.
Зміцнення віри в Бога не відбувається миттєво. Приклад Неемії показує нам, що віра виявляється і зростає, коли ми протистоїмо компромісам із гріхом. Боротьба з компромісами вимагає мужності, однак, це єдиний шлях встояти у вірі.
Віра в Бога не призначена для нічого-не-роблення — вона завжди повинна проявлятися на практиці. Але, часом, ми схильні лінуватися в вірі, втрачати пильність — і тоді навіть невеликий компроміс, врешті-решт, стане серйозною проблемою. Досліджуючи 13-й розділ Книги Неемії, ми бачимо чотири компроміси, які стають на шляхові нашої праведності.
Перший компроміс: опоганення святого (вірші 1-9)
1. Коли ми культивуємо неправильне ставлення, ми самі прокладаємо шлях для гріха.
Місія Неемії в Єрусалимі була завершена, і він поїхав назад у Сузи, але через деякий час знову відпросився у царя. Повернувшись в Єрусалим, він побачив, що Товійя, його найбільший супротивник, живе в храмі! Товійя – це людина, яка виступала проти відновлення стіни, а таким чином, — і проти Царства Божого.
Під час відсутності Неемії склався нечестивий союз між священиком Ел'яшівом і Товійєю. Ел'яшів зловживав своєю посадою, облаштувавши для Товійї кімнату в храмі. Адже знаходитись у будівлі храму було привілеєм виключно священиків. Перебування Товійї в храмі оскверняло святиню.
2. Коли гріх проникає в дім, потрібно терміново провести прибирання.
Що зробив Неемія? Він очистив святе місце, викинувши речі Товійї з кімнати. Через декілька сотень років Ісус зробив у храмі те ж саме.
Зверніть увагу на реакцію Неемії (а після — й Ісуса): вони розгнівались і діяли негайно.
Не можна дозволяти гріхові процвітати й рости, ідучи на компроміси.
Другий компроміс: нехтування підтримкою служителів (вірші 10-14)
У кінці 10-го розділу Книги Неемії юдеї обіцяли: «Ми не опустимо дома нашого Бога». А вже в 13-му розділі Неемія запитує: «Чого опущений дім Божий?» (13:11). Очевидно, юдеї не виконали свою обіцянку.
1. Гріх – це не одинична подія; вона завжди має наслідки, які виходять за рамки самого гріха.
Гріх священика Ел'яшіва мав багато наслідків. Левити залежали від підтримки народу, а коли Товійя переїхав у храм, підтримка скоротилась. Щоб заробити на життя, левити змушені були працювати на полях. Вчення та прославлення Бога затихло, духовне життя народу занепало.
2. Коли ми стаємо байдужими до Божого Слова, захоплення світськими цінностями приходить у наше життя.
Обов'язком левитів було прославляти Бога і вчити інших поклонінню. Вони вивчали Слово Боже, читали його і вчили йому. Але присутність Товійї принесла цьому кінець.
Коли ми дозволяємо зникнути з нашого життя вивченню Біблії й молитві, ми починаємо жити, як світ навколо нас.
Нашим новим богом стає матеріалізм, все крутиться навколо того, щоб задовольнити свої бажання.
Неемія знову рішуче змінює ситуацію, адже духовні лідери повинні були повернутися в Єрусалим і в храм. Тому Неемія, зробивши догану начальникам, заново розставив по місцям служителів, а чотирьом вірним доручив зібрати, перерахувати й виплатити пожертвування.
Неемія зробив це ще й тому, що пожертва є точним індикатором нашої віри.
Коли ми в мирі з Богом, ми даємо на Його справу щедро й з радістю.
Задумайтесь:
- Перевірте своє серце: чи знаєте ви про гріх у своєму житті, до якого ви ставитесь не достатньо серйозно?
- Якщо так, прямо зараз попросіть у Бога допомогти вам розкаятись у цьому гріхові й подолати його наслідки.
- Чи бажаєте ви зміцнення віри?
- Чи читаєте ви Біблію щодня? Чи молитесь ви щодня хоча б 7-10 хвилин?
- Чи віддаєте ви вашій помісній церкві десятину зі своїх доходів чи більше?
Третій компроміс: ігнорування чітких постанов (вірші 15-22)
1. Бог постановив, що юдеї повинні присвячувати суботній день Своєму єдиному Господу.
Однак юдеї нарушили цю постанову, продовжуючи працювати й торгувати. Неемія вирішив проблему порушення Божих постанов так само прямолінійно, як і у випадку з іншими гріхами: він зачинив двері в місто й повелів левитам стерегти ворота.
Бог дає нам відпочити, щоб ми пам'ятали творіння й викуплення.
Ці поняття настільки важливі для нас, людей віри, що Бог закликає нас регулярно зупинятися й згадувати про них.
Віра не є ні зручною, ни миттєвою. Зміцнення віри - це процес наближення до Бога і освячення. Ми робимо велику помилку, якщо вважаємо, що ми провели достатньо часу з Богом, коли раз у тиждень побули в церкві близько двох годин.
Ми повинні пам'ятати, Хто створив нас. Ми повинні пам'ятати, Хто нас спас.
2. Не можна втрачати свою ідентифікацію й силу свого свідоцтва.
Для юдеїв гроші стали ідолом, а тому субота й суботній відпочинок стали не зручними. Тим самим, юдеї втратили своє свідоцтво перед іншими народами.
Субота – день боговшанування й відпочинку – робила їх унікальними для інших народів, свідчила про їхню віру й довіру Богові.
Четвертий компроміс: порушення обіцянок (вірші 23-31)
1. Ми повинні пам'ятати уроки історії й дотримуватись наших обіцянок Богові.
Цікаво (і сумно), що питання особистої чистоти для юдеїв, як і раніше, залишалось актуальним. Соломон був великим царем, але коли він ослухався Господа й одружився на жінках, які не розділяли віру в єдиного Бога, його віра постраждала.
Але, тим не менше, через століття юдеї знову повторили гріх Соломона. Вони одружувались і одружували своїх синів на жінках-чужинках, видавали своїх дочок заміж за чужинців. Ще декілька років тому навколишні народи були проти відновлення стін Єрусалима — тепер же вони ділили доми з багатьма з юдеїв.
Неемія знову вчинив достатньо суворо: він нам'яв чуба деяким ізраїльтянам, бив їх, дорікав, заклинав. Можливо, юдеї прийняли рішення про змішаний шлюб, керуючись міркуваннями безпеки, зручності, торгівлі, але їхні мотиви, у порівнянні з вірою, були другорядними.
2. Ми є відповідальними за те, щоб зберегти і зміцнити віру.
Неемія був також приголомшений, що діти навіть не вчать іврит (у 13:24 читаємо, що сини не вміли говорити по-юдейськи, але володіли мовами інших народів).
Не знаючи мови, діти не могли поклонятись Богові, слухати й розуміти закон, а тому— й виконувати його. Їхня віра поступово перетворювалась у ритуал. Знання мови для іудеїв було питанням учнівства, питанням передачі віри наступним поколінням.
Отже, ми бачимо, що юдеї знову порушили взяті на себе обов'язки підтримувати Божу справу, дотримуватись суботи й зберігати чистоту в шлюбі. Неемія проявив твердість, щоб відновити Божий порядок.
Ми, сучасні християни, теж не можемо ігнорувати неправедність у нашому середовищі.
Маючи прагнення до зміцнення віри, ми повинні мати мужність протистояти компромісам й стояти в праведності.
Задумайтесь:
- Оцініть по 10-бальній шкалі, наскільки ви захоплені суєтою.
- Чи довіряєте ви Богові настільки, щоб робити перерви в роботі та зайнятості іншими справами і присвячувати час Йому?
- Чи дотримуєтесь ви принципів чистоти шлюбу?
- Чи розумієте ви свою відповідальність за те, щоб передати віру своїм дітям? Як ви її реалізовуєте?
Надихайтесь прикладом Неемії і читайте про те, Як лідер вирішує проблеми і 4 зобов'язання перед Богом.
