Не привести людину до Бога, але вказувати на Ісуса

Приєднуйтеся до нас у Телеграм або Вайбер

ЄВАНГЕЛІЄ ВІД ЛУКИ 3:1-22.

Не привести людину до Бога, але готувати шлях для Ісуса

Привести людину до Бога неможливо, але можна підготувати його або її серце для сприйняття Євангелія. Як це робив пророк Іван Хреститель, проповідуючи хрещення покаяння для відпущення гріхів і тим готуючи шлях для Ісуса.

Пророк Іван Хреститель прийшов, аби підготувати Ісусу шлях. На відміну від найвідоміших пророків Старого Заповіту – Іллі та Єлисея – він не робив видимих ​​чудес. Але його служіння було не менш продуктивним. Іван проповідував – і народ сприймав його проповідь, каявся і хрестився. Іван діяв у силі Святого Духа, готуючи шлях до приходу Бога і Спасителя. 

Давайте разом перечитаємо третю главу Євангелія від Луки, 1-22 вірші.

Шлях для Царя 

У стародавні часи (втім, не тільки в стародавні) до приїзду царя в той чи інший регіон було прийнято готуватися. Так і головним завданням Івана Хрестителя було підготувати серця ізраїльського народу до приходу Бога: 

«Як написано в книзі пророцтва пророка Ісаї: Голос того, хто кличе: В пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежини Йому».

 (Євангеліє від Луки 3:4) 

Іван проповідував хрещення покаяння для відпущення гріхів. А це було досить великим викликом для юдеїв того часу. Через обряд покаяння належало проходити прозелітам, які хотіли прийняти віру в Єдиного Бога, язичникам, які готові були щиро визнати верховну владу Бога над собою і свою гріховну природу. Більшість юдеїв вважали себе дітьми Авраама, обраним Божим народом, тими, хто за визначенням знаходиться в правильному стані перед Богом. 

І все ж проповідь Івана з Божої ласки досягала мети – багато юдеїв до неї прислухалися і їх серця змінювалися. Звісно, пророк Іван не рятував їх, але готував шлях для Ісуса. Так і ми самі не можемо нікого врятувати, як би не любили цих людей, але ми можемо – і покликані – готувати шлях Ісусу в їхні серця. 

Готувати шлях - сліди на піску

Практичні поради для нас 

Що особливого було в проповіді Івана? 

Він наставляв юдеїв ділитися тим, що у них є, з незаможними. Комусь Бог дає більше, щоб такі люди могли зі свого надлишку благословляти інших – їжею, фінансами, допомогою. Це було правильним тоді, залишається правильним і сьогодні. 

Пророк учив діяти порядно там, де ми поставлені (наприклад, митарі не повинні були вимагати нічого більш визначеного ним, а воїни мали задовольнятися платнею і нікого не ображати). 

А коли народ подумав, що Іван і є Месія, він уникав уваги, не намагався виправдати сподівань натовпу, нав’язати свою владу над людьми, а скромно вказував на Ісуса

«йде сильніший від мене, що Йому я негідний розв’язати ремінь взуття.»

(Євангеліє від Луки 3:16)

Не привести людину до Бога, але вказувати на Ісуса 

Іван знав своє призначення: бути передвісником Спасителя. Натовп завжди шукає зірку і часто знаходить: історія сповнена оповідей про лжепророків і лжемесій. Але Іван зміщує фокус на Того, Хто йде за Ним.  

Нам теж буває приємно приймати похвалу за своє служіння в церкві, але в цьому є і певна небезпека. З одного боку, важливо говорити один одному слова підбадьорення. З іншого – обов’язково пам’ятати: не можна ставити себе в центр, так як центральне місце має належати тільки Ісусу. 

Задумайтесь, чи несете ви своє служіння з любові до Бога, чи з егоїстичних міркувань? 

І хоча в сучасному світі складно втихомирювати гординю, варто пам’ятати, що бути Божими святими – це пропускати через себе Боже, а не своє світло. 

Адже ніхто не буде спасенний, якщо буде вірити в вас або будь-яку іншу людину, але тільки в Ісуса Христа:

 «Бо немає іншого імені під небом, даного людям, що ним би спасатися ми мали.»

(Дії 4:12) 

Поділись: