1 ПЕТРА 2:11-20
Свобода... Багато хто з нас безперестанку мріє про неї. Наш люблячий Бог дарує нам багато свобод: ми можемо залишити позаду наше минуле, не прив'язуватись занадто сильно до тимчасових речей цього світу і звільняємося від влади сатани. Ми також вільні від потреби заслужити спасіння своїми власними зусиллями. І – головне – Ісус дарував нам свободу від покарання за гріх і від вічної смерті.
У нас дуже багато свободи від чогось. Давайте сьогодні поговоримо про те, для чого Бог нам дав цю свободу.
Спочатку разом прочитаємо Перше послання Петра 2:11-20.
Ми звільнені, щоб служити Богу як посудина для шляхетного призначення
Улюблені, благаю вас, як чужинців і мандрівників, стримуватися від тілесних пожадливостей, які воюють проти душі, мати добру поведінку серед язичників, щоби через те, за що вас обмовляють, мов злочинців, побачивши добрі діла, прославили Бога в день відвідин.
1 Петра 2:11-12
У цьому уривку апостол Петро називає нас чужинцями і мандрівниками. Як християни ми повинні думати про себе як про мандрівників, які проїжджають через цей грішний світ. Нам важливо подорожувати без вантажу, не приліплюючись до чогось серцем, інакше нам буде дуже важко відриватися.
Якщо ми вкладаємо все своє серце в те, що маємо на землі, якщо ми вкладаємо в це всі свої надії, то в якийсь момент можемо опинитися ні з чим – і це буде дуже боляче. На жаль, наші біженці зі зруйнованих українських міст дуже добре це розуміють.
З іншого боку, апостол закликає нас утримуватися від ницих бажань, похоті плоті.
Петро знає, що всі ми проходимо через спокуси (навіть у Христа вони були!). Але він закликає нас не піддаватися їм, а з усіх сил прагнути до доброчесної поведінки.
Яким чином плоть спокушає нас, повстаючи проти нашої душі? Вона каже нам, що гріх приємний, притупляє апетит до Слова Божого – і ми вже не прагнемо читати його регулярно, перестаємо прагнути до праведності. Це робить нас більш уразливими для гріха, руйнує нашу радість, зменшує нашу силу і споганює нашу совість.
Тоді як ми можемо бути посудиною для шляхетного призначення? Ми не можемо ізолюватися від гріха, адже він залишається всередині нас, проростає з нашої гріховної сутності. Не можемо ми й просто прикидатися добрими християнами: зовні благочестива поведінка без зміни серця не приємна Богові.
Нам необхідно зізнаватися самим собі та нашим братам і сестрам, що ми боремося з гріхами, і не залишатися самотніми в цій боротьбі. Необхідно також працювати над своїм характером, докладати зусиль, щоб бути посудиною для почесного призначення, якою користуються із задоволенням. І обов’язково пам’ятати, що жодна зміна серця, жодне прагнення до святості не можливі без сили від Святого Духа. Бог закликає нас до святості – Він і може стати нашим джерелом сили, аби подолати цей виклик.
Отже, якщо хто очистить себе від цього, то буде посудом для почесного вжитку — освячений, корисний для Володаря, готовий для кожного доброго діла.
2 Послання до Тимофія 2:21
Отже, ми служимо Богові – і для цього ми очищаємо себе.
Ми звільнені для служіння Богові як свідки для суспільства
Нашу внутрішню цілісність, нашу чистоту має бути видно і зовні. Ми живемо у світі, який уважно спостерігає за нами. У Нагірній проповіді Ісус сказав:
Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
Євангеліє від Матвія 5:16
Але Він не сказав, що достатньо просто сяяти,— ні, необхідно робити добрі справи і тим віддавати славу Богові.
Ми, наприклад, можемо вкладати багато зусиль у чудові недільні богослужіння. Хочемо особливо переживати присутність на них Святого Духа. Але все не повинно обмежуватися лише цим: ми повинні віддавати далі те, чим Дух нас наповнює. Вода в повністю наповненій посудині застоюється, якщо її не оновлювати.
Далі апостол Петро говорить про один дуже непростий аспект:
Отже, підкоріться всякій людській владі задля Господа, — чи цареві, як володареві, чи правителям, як від Нього посланих, аби карати злочинців і хвалити тих, хто чинить добро. Оскільки така Божа воля, щоб вони добрими вчинками приборкували неуцтво немудрих людей, як вільні, — котрі не використовують свободу як прикриття для зла, — але як раби Божі.
1 Послання Петра 2:13-16
Ми звільнені для того, щоб служити Богові як зразкові громадяни. А уряд, за всіх його недосконалостей, має виконувати дві функції: обмежувати зло, тобто карати поганих людей, і захищати та підтримувати законослухняних громадян.
Ми як християни – каже Петро – повинні підкорятися владі тому, що Бог дозволив їй керувати нами.
Нам необхідно коритися, навіть якщо ці правителі нечестиві. Згадаймо, що апостол Петро писав своє послання за часів імператора Нерона, маніяка, який убив багатьох невинних людей. Корумпованість влади не скасовує блага закону. Наприклад, правила дорожнього руху вкрай корисні для всього суспільства незалежно від того, наскільки праведним є той чи інший міністр.
Водночас важливо сказати і про інший бік питання: чи буває громадянська непокора правильною? Так, буває, і про це ми теж читаємо в Біблії. Якщо уряд намагається змусити нас зробити те, що суперечить волі Божій, то однозначно ми повинні слідувати тільки Богові, а не людям. Наші сучасники ще застали часи, коли в країні заборонялося ходити до церкви та мати Біблію. Віряни з усією повагою до влади не могли з цим погодитися.
Ще один важливий аспект підпорядкування владі: важливо знати і користуватися всіма своїми правами, закладеними Конституцією. Підкорення владі не означає сліпо діяти за вказівкою тих чиновників, які порушують закон.
Підкорення владі також не повинно призводити до ідолопоклонства. У нацистській Німеччині до церкви замість Хреста внесли свастику, а замість Біблії – книгу "Майн Кампф". Дехто навіть називав Гітлера месією. Але не можна поклонятися владі, а лише одному Богу.
Політика буде всіма силами намагатися зайняти місце Бога: намагатися дати нам мету всього нашого життя, завоювати всі наші надії тощо. Але наша найвища надія виходить не від політики, не від людей, а від Бога.
Тому як би нас не спокушав світ, як би наша плоть не намагалася звабити нас, якою би переконливою не була політика, важливо пам’ятати: ми вільні. Ми вільні для того, аби служити Богові.
Читайте нашу попередню статтю за Першим посланням апостола Петра:
А тут – інші статті з теми свободи:
