Що таке свобода? І чи може людина бути по-справжньому вільною і ні від чого незалежною?
Отримати швидку відповідь на друге запитання досить легко – досить згадати загальновідому статистику: людина може прожити без їжі кілька тижнів, без води – кілька днів, без повітря – кілька хвилин.
Коли ми бачимо навіть ці базові біологічні потреби людини, стає очевидним, що абсолютної свободи і незалежності людина ніколи не зможе досягти. Тому доводиться говорити лише про свободу відносну.
Отже, давайте подумаємо, яку ж саме свободу ми, люди, маємо на увазі, коли говоримо, що дуже її цінуємо. Очевидно, що під свободою і незалежністю ми зазвичай розуміємо можливість будувати своє життя так, аби воно приносило нам максимум задоволення. Влаштовувати його згідно зі своїми цінностями, а не відповідно до нав’язування ззовні.
Тому для нас настільки важливою є національна незалежність. Тому нас так приваблює ідея фінансової незалежності. Тому ми так цінуємо свободу вибору.
Зворотній бік свободи
Але у свободи завжди є й зворотній бік – відповідальність і наслідки. Ми можемо навіть приблизно не усвідомлювати усіх наслідків, часто негативних, які тягне за собою те чи інше рішення. Рішення, яке я приймаю сьогодні, може сильно вплинути на те, які рішення будуть доступними мені завтра. При тому, що результат, який ми отримаємо внаслідок прийнятого рішення, може навіть і не доставити задоволення, яке ми очікували.
Часто така свобода виливається у те, що людина під постійним впливом миттєвих бажань приймає величезну кількість настільки невдалих рішень, що в результаті вона повністю втрачає те цінне, що мала, а разом із ним – і радість від життя.
Намагаючись хоч якось повернути відчуття задоволення, людина може все більше дозволяти собі того, що раніше вважала неприпустимим. Вона може все частіше прикладатися до чарки, почати пробувати наркотики. Але це і надалі зв’язує свободу людини, призводить до залежності і, зрештою, повністю руйнує її життя.
Отже, свобода приносить людині щастя лише тоді, коли вона вміє правильно нею користуватися. Зокрема, якщо вона знає, що насправді буде їй корисним, а що – ні.
Самовпевненість часто підказує людині, що вона краще за всіх знає, що принесе їй щастя. Та це далеко не завжди так.
Знання духовних законів
Насправді, часто ми дуже мало знаємо про духовні закони, за якими працює цей світ. А тому і наслідки наших рішень часто виявляються досить далекими від того, що би ми назвали щастям. При цьому, якщо ми не знаємо духовних законів, ми можемо навіть не підозрювати, що наші сьогоднішні проблеми пов’язані з нашими вчорашніми рішеннями.
Свобода вибору – це добре. Але без нашого розуміння та поінформованості вона може дуже сильно працювати проти нас.
Саме тому Бог і дав нам Біблію. Той, Хто створив цей світ і нас із вами, краще за всіх знає, яким чином ми можемо жити справді щасливим життям. І через Біблію Він надав цю інформацію нам.
Отже, найважливіший, основний вибір, який можемо зробити ми як вільні люди – це серйозно поставитися до Бога і до того, чому Він хоче нас навчити. Це допоможе, аби наступні наші рішення були обґрунтованими і призводили до гарних результатів.
Якщо ми прийняли рішення читати Біблію і дізнаватися про те, чому Бог хоче нам навчити, досить скоро ми зможемо виявити один неприємний момент. Він полягає у наступному: ми можемо розуміти, як нам потрібно чинити, але бути нездатними це зробити. Як про це пише апостол Павло:
«Бажання є в мені, але щоб виконувати це добро, того не знаходжу. Тож не роблю те добре, яке хочу, але те недобре, якого не хочу, — те роблю.»
Рим.7:18-19
Часом у нас буває бажання щось радикально змінити у своєму житті. Хтось планує почати вести здоровий спосіб життя, правильно харчуватися, займатися спортом. Хтось вирішує кинути палити, зав’язати з алкоголем або наркотиками. Хтось обіцяє собі, що більше ніколи не підніме руку на свою дружину. Але як часто гарні наміри залишаються всього лише намірами?
Тоді де ж свобода?
І тоді виникає запитання: а чи дійсно у мене є свобода вибору? Коли я не цікавився Божими законами і заповідями, мені було легко вчиняти згідно з моїми бажаннями. Мені здавалося, що я маю свободу вчиняти так, як хочу. Але якщо зараз я намагаюся вчиняти за Біблією, часто у мене нічого не виходить.
Схоже, що я ніколи і не був по-справжньому вільним, але часто міг робити лише те, що узгоджувалося із моїми природними реакціями, хоча вони і вели мене до сумних наслідків. Не все природнє є добрим. Для когось природньо принижувати дітей. Для інших – зраджувати дружині. У нас без особливих зусиль виходить заздрити й обманювати.
Багато з того, що ми робимо легко й автоматично, є злом. А Біблія називає це словом «гріх».
Ісус Христос сказав про нашу нездатність подолати своє внутрішнє зло так:
«Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха.»
Івана 8:34
Слово «раб» підкреслює те, що людина не має влади над своїм життям, як би сильно вона того не хотіла. Раб гріха – людина, чиїм життям керує його внутрішнє зло, його гріх.
Отже, свобода без поінформованості небезпечна, адже несе ризик неправильно прийнятих рішень. Але наша проблема не лише у нестачі інформації. Адже отримуючи інформацію і намагаючись жити згідно з нею, ми приходимо до розуміння, що, за великим рахунком, ніколи й не були справді вільними. Наша внутрішня природа постійно вела нас до того, що Біблія називає гріхом.
Звільнення
Тим не менш Ісус розповів нам і про вихід з цього глухого кута:
«Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.»
Івана 8:36
Таким чином, Біблія стверджує, що Син Божий Ісус Христос може звільнити нас від рабства гріху і дати можливість не лише знати істину, але й вчиняти згідно з нею. Та чи віримо ми у це? Чи віримо ми у те, що Він був розп’ятим за наші гріхи і воскрес для того, аби дати нам свободу вчиняти так, як вчить Бог?
Але ж віра – це теж вибір. Те, що сказано про Ісуса Христа – це не лише інформація, це заклик Бога до кожної людини піти назустріч Йому, прийняти той план, який Він має для кожного з нас. І перед тобою сьогодні стоїть вибір, чи повірити Богу, чи відповісти на Його заклик.
Він хоче звільнити тебе від рабства гріху, але не буде робити це силою, проти твоєї волі. Він очікує, щоби кожна людина добровільно довірила Йому все своє життя, поклалася би на Нього і вирішила слухатися Його.
Врешті решт, Бог готовий пробачити тобі всі гріхи й помилки, і допомогти впоратися з їхніми наслідками. Питання у тому, чи готовий ти відповісти взаємністю, добровільно віддати своє життя у Його руки і довіритися Йому?
Якщо готовий – не відкладай це рішення на кращі часи. Щиро у молитві скажи Ісусу сьогодні про твоє рішення. Скажи, що хотів би жити тим життям, яке Він від тебе очікує, але у тебе немає для цього сил. Попроси пробачення за ті гріхи, які ти вчиняв або вчиняла. Скажи, що якщо Він любить тебе настільки, що віддав за тебе Своє життя на хресті, то і ти готовий з любов’ю довірити Йому своє життя. Скажи про це своїми словами, від щирого серця – не потрібно завчати слова.
Якщо ти прийняв рішення довірити своє життя Ісусу Христу, Він навчить тебе тому, чого ти раніше не знав, і дасть здатність робити те, чого ти раніше не міг. Головне – продовжуй читати Біблію, аби дізнаватися про те, чого Бог чекає від тебе. І щодня молися, своїми словами проси у Бога сили виконати те, що ти вже знаєш.
«Тож промовив Ісус до тих юдеїв, які повірили в Нього: Якщо ви будете перебувати в Моєму слові, тоді справді будете Моїми учнями, і пізнаєте істину, а істина вас вільними зробить!»
Івана 8:36
Читайте також статті: Як подолати життєві труднощі, Сила свободи, Чи можна бути віруючим, але не дуже?
