Сучасний погляд на Радісну Звістку вкрай людиноцентричний, хіба не так? Адже Бог дав нам дар спасіння, завдяки чому ми маємо і життя вдосталь, і життя вічне. Але припустити, що мета Ісуса Христа – це спасти мене заради того, щоб просто спасти мене від гріхів, значить мене ж поставити у центр всесвіту.
Безумовно, спасіння від гріха – це щось більше, ніж можливість усвідомлювати гріх та час від часу виплутуватись з-під його влади (крок за кроком освячуватись). Тепер я можу вибирати, кому служити. Ще я перестала бути об'єктом Божого гніву.
Тільки мені цікаво: а чи існує версія Радісної Звістки без мене в головній ролі?
І згадані зиски – це причина Божого плану чи, все ж, наслідок?
Біблія розповідає історію спасіння людства, де втілення, смерть і воскресіння Ісуса Христа – це поворотний момент історії. Однак, чекайте... Біблія починається не з людини і не з гріхопадіння — вона починається з Творця. Бог створив світ і сказав, що це є вельми добрим. І лише потім людина згрішила, і лише потім гріх почав руйнувати цей світ, і лише потім Бог озвучив Свій план викуплення. Завершується Біблія також Богом, Його Царством, виявленням Його слави. Бог є Альфа і Омега, початок і кінець, Перший і Останній… Бог, а не людство.
Бог викупив мене від гріха — і я зараз навіть не можу в повній мірі осягнути цей дар і бути настільки вдячною, наскільки Бог цього достойний. Але причина спасіння людини від гріха – Сам Бог, адже в цьому вчинкові виявляється Він і виявляється Його слава.
Він – першопричина, моя змінене життя – наслідок.
Я можу лише смиренно приймати дар спасіння, радіючи, що Бог настільки досконалий, істинний та святий.
Усвідомлення Радісної Звістки
Християни добре знають коротку версію Благої звістки:
Бог – Творець усього, Він – у центрі, усе через Нього, Ним і до Нього.
Людина згрішила і відділена від Бога у цьому житті і у вічному.
Подолати цю прірву самостійно не можливо, тому Бог послав Свого Сина, щоб Той узяв на Себе призначену мені покару.
Застосувати Божий план необхідно тільки особисто, щиро визнавши Бога Господом та попросивши Ісуса стати персональним Спасителем.
Я вже декілька місяців намагаюсь осягнути, відчути, прожити Радісну Звістку у всій її глибині й красі, захопитися Божим замислом так, як він насправді цього заслуговує. У загальних рисах усе зрозуміло, але виникає таке невиразне відчуття, що прикраса в моїх руках зроблена не зі скла, а із діаманта.
Ісус існував від початку світу, Він названий Словом в Євангелії від Івана, і Символ віри узагальнює: через Ісуса все створено.
Але виникають питання:
- У чому ж саме полягає звістка і в чому — її радість? Не маленька така радість, не асоціація з євангелієм римських імператорів, а Радісна Звістка від Самого Бога?
- У чому полягає суть спасіння від гріхів? Навіщо нас спасати від гріхів, чому вони страшні? Чому гріх настільки не прийнятний Богові, що Він вирішив зарахувати віруючим святість Ісуса? Звичайно, через Божу святість, але як усвідомити цю святість?
- Навіщо Богові саме такий механізм, чому для викуплення потрібна кров Божого Сина? Я розумію, що справедливий Бог справедливий настільки, що не може не карати за порушення Його порядку, але, люблячи Своє творіння, Він вибирає Свого Сина понести за нас покару.
Во всей этой истории меня радует, что принимая Радостную Весть хоть на базовом уровне, я спасена и имею доступ к Богу, но очень хочется увидеть ее у всій красі.
