Духовні дари – ключ до твого служіння у церкві

Приєднуйтеся до нас у Телеграм або Вайбер
Духовні дари – ключ до твого служіння у церкві

Лише повна посвята себе Богові є належною відповіддю на Його милосердя до нас – про це ми писали у попередній статті по Посланню до римлян. Одним із перших кроків такої посвяти є активна участь у житті церкви. Яким же чином нам обрати правильне служіння?

Апостол Павло у 12 розділі Послання до римлян, вірші 3-8, пише про обдаровану Духом цілісну громаду, де кожен служить своїми дарами. Давайте уважніше розберемо цей уривок.

Взаємозалежність у служінні

Через дану мені благодать кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати, але думати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив. Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове діяння, так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени.

Послання до римлян 12:3-5

Звертаючись до римлян Павло посилається на благодать Божу – haris (а трохи пізніше він вже говоритиме про harisma, дари, як реалізацію haris). Апостол закликає мати коректну самооцінку, таку, яка відображає здорове про себе судження: не думати про себе занадто високо, не бути гордим або пихатим, але і не думати про себе занадто низько. Саме таке тверезе, скромне судження є відображенням оновленого розуму. Воно має спиратися на нашу віру, на розуміння наших дарів та на реальність спільного існування в громаді.

Апостол Павло пояснює духовні дари, у тому числі, через метафору тіла

Далі апостол використовує образ тіла, організму, аби передати єдність і різноманіття християн у громаді.

Метафора з тілом показує нам, що ми залежимо один від одного і що християнська спільнота функціонує завдяки різноманіттю наших дарів.

Вірші містять паралель між фактом, що єдине тіло має багато складових частин з різними функціями, і різноманіттям християнської спільноти, яке утворює одне тіло у Христі.

Єдиним тілом ми, віруючі, є лише у Христі, і у Христі ми становимося єдиним цілим.

Це особливо важливо зараз, коли наші звичні церковні підвалини порушені: до нас приходять брати і сестри з інших міст, можливо, деномінацій, приходять молоді віруючі, вони мають не ті досвіди, до яких ми звикли, можливо, навіть використовують інші слова. Церковні громади не формуються лише тому, що раз на тиждень вони перебувають в одному приміщенні. Вони формуються тому, що нас об’єднує Христос.

Образ тіла важливий ще й тим, що Павло вказує на колективний характер спасіння. Саме через спільноту реалізовується благодать Божа, Його дари. Саме спільнота є альтернативною моделлю соціальної ідентичності для християн. Саме буття разом є умовою праведного життя і здатності приносити плід Богові.

Духовні дари мають на меті творення церкви

Цікаво, що в усіх посланнях Павла, де говориться про тіло Христове, метафора тіла вживається лише у поєднанні з дарами. Тож можемо зробити висновок, що єдність і різноманіття тіла функціонує виключно за умови взаємного служіння один одному та іншим людям.

Отже, Джерелом дарів є Бог і Його благодать, метою духовних дарів є збудування церковної громади і дарування сили на служіння.

Павло робить наголос на благодаті як джерела дарів, адже Бог передбачає, що ми житимемо життям, залежним від Нього, а не від власних ресурсів. Різні дари роблять нас залежними і один від одного. Тож ми маємо і знати себе, і служити, аби робити свій внесок. Кожен окремий віруючий не має усіх дарів Духа, але громада в цілому має повноту дарів.

Духовні дари або хоча б один духовний дар є у кожного віруючого

Використання дарів Духа за Божим покликанням

І ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам: коли пророцтво то виконуй його в міру віри, а коли служіння будь на служіння, коли вчитель на навчання, коли втішитель на потішання, хто подає то у простоті, хто головує то з пильністю, хто милосердствує то з привітністю!

Послання до римлян 12:6-8

Божа благодать зробила Павла апостолом, ця ж благодать несе різноманітні дари (харизми) членам тіла Христа. Наступні вірші – це, фактично, опис того, як функціонує тіло.

Дари Святого Духа проявляються, застосовуються у контексті церкви. Павло з впевненістю говорить про наявність дарів всередині громади, яку він не засновував, що свідчить: харизми присутні у житті будь-якої живої церковної громади. Але вони «включаються» лише при взаємних, живих стосунках між Богом і людиною. Важливо пам’ятати, що мова йде про функції, служіння, натхненні Богом (як організовані, так і спонтанні), а не про церковні посади.

Духовні дари проявляються і застосовуються в контексті церкви

У Посланні до римлян Павло говорить про сім дарів і закликає їх використовувати на збудування громади. Ані цей перелік, ані інші Павлові переліки дарів не є вичерпними. Дослідники вважають, що число «сім» тут не випадкове: у євреїв воно символізує досконалість, відповідно, перелічені у цьому посланні дари носять всеохоплюючий характер.

Деякі дослідники просто послідовно аналізують перелічені сім дарів. Інші (наприклад, Джон Стотт) розділяють дари на дві групи: «дари мови» (пророцтво, вчителювання, утішання) і дари служіння (служіння, грошова підтримка, керівництво і благодійність). Ми бачимо, що у переліку дарів відсутнє служіння апостолів. Тож дослідники вважають, що мова у цьому переліку дарів йде про помісну церкву, а не про вселенську: у кожній помісній церкві є сукупність Божих дарів на збудування.

Духовні дари призначені для застосування, вони – частина нашого спадку у Христі. Дари визначають наші служіння, вони вказують на ті задачі, до яких Бог нас закликає. Це – ключ до призначення і сенсу життя, а також сила для їх виконання.

Духовні дари визначають наше служіння. Одним із духовних дарів є дар пророцтва

Дар пророцтва

Пророцтво – це говоріння за натхненням від Святого Духа. Дар пророцтва заохочує, дає розраду, нове об’явлення Божої волі тощо. Пророки у тодішній церкві сповіщали волю Бога, вселяли мужність, критикували, а іноді передбачали майбутні події. Тож очевидно, що дар пророцтва мав всеохоплюючий характер, не обмежуючись лише проголошенням передбачень.

Разом із тим, слова пророків не мали того авторитету істини як слова апостолів. Пророче слово мало бути ретельно перевірене іншими пророками, їхні слова треба було «зважувати» і «випробовувати».

Пророку варто говорити, допоки він впевнений у своєму натхненні, і він не має додавати жодних слів від себе. З іншого боку, пророк не повинен обмежувати свій дар і замовчувати речі, сказані йому Святим Духом для церкви. Також пророк має бути впевненим, що його пророцтва жодною мірою не протирічать християнській вірі і змісту Євангелія. За будь-яких обставин пророк має пам’ятати про свою залежність від Бога.

Духовні дари: дар служіння

Дар служіння

У цьому контексті словом «служіння» (diakonia) можна назвати ті види служіння, що виконують диякони, і будь-які форми практичної допомоги потребуючим членам церкви. Служіння може бути і довготерміновим, і спонтанним.

Можливо, Павло виокремлює дар служіння ще й тому, що він переживав: володарі цього дару можуть шукати інші сфери для вкладення свого часу, нехтуючи Божим даром. Однак, яким би даром служіння не володів віруючий, він має повністю віддатися йому.

Дар вчителя

Вчителі зберігали, розвивали і витлумачували християнську традицію, закріплювали вчення в символах віри, забезпечували моральну настанову, практичне навчання, наставляння новонавернених. Крім того, вони відігравали роль в інтерпретації Слова, тож залежали не лише від свого інтелекту чи освіти, але й від дії Святого Духа.

Тому межа між вчителюванням і пророцтвом досить вузька: пророцтво – це новий погляд на Божу волю, воно спирається на безпосереднє одкровення, тоді як вчителювання – новий погляд на вже відоме одкровення і спирається воно на вивчення Слова Божого. Оскільки безпосередні одкровення не відбуваються постійно, то вчителі займають значне місце у житті церкви.

Духовні дари: дар розради

Дар втішання

Дієслово parakaleo має кілька різних значень: від «підбадьорювати» та «переконувати» до «заспокоювати», «примиряти» і «втішати». Схоже, що Павло свідомо використовує це слово саме завдяки його широкому значенню (як і слово diakonia вище).

Але в Римлянах цей дар згадується одразу після дару вчителювання, тож ймовірно, parakaleo несе навантаження «закликати християн жити правдою Євангелія», допомагати людям застосовувати доктрину у повсякденному житті.

Це служіння можна проводити з кафедри або у письмовій формі, але часто воно здійснюється і неформально, як «дар поради», як втішання тих, хто упав духом. Так Варнава, «син втіхи», мав цей дар і використав його для допомоги Савлу з Тарса, якого ми знаємо переважно як апостола Павла.

Дар матеріальної підтримки

Згадуючи про цей дар, Павло, скоріше за все, має на увазі дар ділитися тим, що маєш: їжею, фінансами, майном. Людина з цим даром покладається на Бога, тож може щедро, у простоті, роздавати власне майно без якогось прихованого мотиву. Дар не дублює служіння дияконії, адже тут мова йде не про розподіл церковних ресурсів, а жертвування власних.

Таке служіння і цей дар дуже важливий для функціонування церкви. Віруючі не повинні покладатися виключно на церкву, на служіння дияконії, аби потреби інших, потребуючих членів церкви були покриті. Якщо Бог когось благословив матеріально, то такі люди можуть бути благословенням для інших.

Духовні дари: дар лідерства

Дар лідерства

Дослідники не мають єдності щодо того, про який конкретно дар тут йде мова.

Найбільш поширеною думкою є те, що апостол Павло пише про дар «лідерства», «керівництва». Тоді тут мова йде про служіння старійшин і лідерів церкви. Зрештою, Павло згадує про дияконське служіння, то чому він би пропустив служіння старійшин?

Однак, інші дослідники вважають, що функція керівництва церквою навряд чи опинилася би так далеко внизу списку дарів. Це служіння згадується між двома формами надання допомоги, тож інколи його вважають одним із трьох видів «соціального служіння». У такому випадку мова йде про служіння якогось члена громади, який завдяки статку чи соціальному становищу може виступати в ролі захисника прав громади чи її соціально вразливих членів.

Дар милосердя

Це – єдиний випадок у Павла, коли слово ejleevw вживається стосовно людського, а не божественного милосердя. Народ Божий має бути милостивим, як і його Бог. Скоріше за все, тут мова йде про акти милосердя загалом, а не лише про якийсь конкретний його прояв (як от милостиня). Милосердя проявляється у турботі про когось, хто має горе або знаходиться у скруті.

Духовні дари: дар милосердя

Поглянувши на список дарів, ми розуміємо, що не тільки пресвітери, диякони чи рукопокладені служителі мають духовні дари. У переліку також немає розподілу на дари чоловічі та жіночі.

Святий Дух обдарував Своїми дарами всіх віруючих.

Нарешті, давайте звернемо увагу на те, що вчення Павла про дари у Посланні до римлян має багато спільного з уривками інший його послань (див. 1 Коринтянам 12 розділ, До Єфесян 4:11). Проте, як у Посланні до римлян, так і в Посланні до коринтян, за уривком про дари слідує уривок про любов.

Харизми – це дійсно функції тіла (бо без дарів тіло паралізоване), але саме любов визначає характер функціонування тіла.

Дари без любові не відповідають своєму призначенню. Тож «прагніть любові, ревно бажайте духовних дарів…»

1 Послання до коринтян 14:1

Читайте інші наші статті про церкву і служіння:

  1. Служіть один одному
  2. Якою була б моя церква, якби усі її члени були б такими, як я?
  3. Що робити під час конфлікту у команді?
Поділись: