Досягаючи головного: любов до ближнього

Приєднуйтеся до нас у Телеграм або Вайбер
Любов до ближнього

1 ПОСЛАННЯ ПЕТРА 3:1-14

Головне, аби головне завжди залишалося головним

Яка твоя мета і куди ти йдеш? Наш світ схожий на бурхливу вулицю: багато людей, багато реклами, безумство метушні. Світ кричить, аби привернути й утримати нашу увагу, пригнічуючи і намагаючись збити наш фокус. Що є метою твого життя? Що варте твоєї уваги? Що є найголовнішим для тебе?

У Євангелії від Матвія читаємо відповідь Ісуса на запитання про найголовнішу заповідь: 

...котра заповідь найбільша в Законі? Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе...

Євангеліє від Матвія 22:36-39

Як саме нам виконати заповідь про любов до ближнього?

Давайте прочитаємо 1 Послання Петра 3:1-14. У цьому уривку апостол дає нам багато практичних вказівок. Він говорить про три кола людей, які нас оточують і стосунки любові з якими можуть і повинні дещо відрізнятися: коло родинне, церковне і всі люди, що нас оточують.

Любов у сім'ї

Любити ближнього. Коло перше: сім'я 

Так само й ви, дружини, підкоряйтеся своїм чоловікам, щоб ті з них, котрі не підкоряються слову, життям дружин своїх без слова здобували, коли побачать ваше чисте, богобоязливе життя... Так само й ви, чоловіки, поводьтеся розсудливо із жінками, як із найнемічнішою посудиною, роблячи їм честь, як співспадкоємицям благодатного життя...

1 Послання Петра 3:1-14

Нам важливо розуміти і приймати ті ролі, які Бог заклав у сім'ї.

Коли ми бачимо викривлення ролей, то сім'я і стосунки в ній руйнуються. Наприклад, задумайтеся, що буде, якщо головною в сім'ї стане дитина? Ми вже починаємо зіштовхуватися з поколінням дітей, вихованих у концепції цілковитої власної правоти. З ними складно вчителям, батькам, складно самим дітям.  

А як бачить сім'ю Господь? Глава сім'ї – чоловік, дружина – його допомога, помічниця, діти слухняні обом батькам і йдуть у фарватері родини. Бабусі й дідусі можуть тільки радити, залишаючись на певній дистанції, але до них необхідно виявляти повагу.  

Як проявляти любов у сім'ї? Розуміти, що любов - це не емоція, а дії.

Дружина, згідно з апостолом Петром, проявляє любов через послух і повагу, прикрашання себе для чоловіка.

Коли ми говоримо про послух, то маємо на увазі концептуальний, глобальний послух, коли чоловік має змогу ухвалювати остаточні рішення з ключових питань.

Прагнення прикрашати себе – це закладене Богом бажання. У жінок закладено прагнення бути красивими і важливо приділяти цьому час. Але часто жінки починають прикрашати себе не з того боку, адже насамперед важливо прикрашати себе зсередини.

Внутрішня краса – це стосунки з Богом, перемога над внутрішнім егоїзмом. Це набагато складніше, ніж просто прикрасити себе зовні.

Золотая сережка в свині на ніздрі це жінка гарна, позбавлена розуму.

Приповісті 11:22

Як чоловік може проявляти любов до дружини? Через служіння, захист, повагу до дружини. Нехай вас не бентежить, що дружинам у Петра написано 6 віршів, а чоловікам – лише один, адже обов'язків у чоловіків не менше.

Апостол Петро закликає чоловіків ставитися до своїх дружин як до дорогоцінних посудин. Уявіть собі дорогу й тендітну вазу: ви ходите з нею щодня, але ви не можете її поставити в коробку, залишити комусь на збереження, не можете її відгородити. Вона весь час із вами.

Ось так Боже слово говорить про те, як чоловіки повинні ставитися до своїх дружин. Приділяти постійну увагу, поважати, прагнути заповнювати потреби дружини, захищати її: емоційно, духовно. Хто з вас, чоловіків, повною мірою робить цю роботу?

Любов у церкві

Любити ближнього. Коло друге: церква

Нарешті будьте всі однодумними, співчутливими, братолюбними, милосердними, доброзичливими, смиренномудрими.

1 Послання Петра 3:8

Чому апостол Петро бажає бачити в церкві саме ці якості?

Уявіть, що буде, якщо раптом у церкві перестануть працювати ці якості: замість єдності буде роз'єднаність, замість любові – байдужість, співчуття і братолюбства – черствість, дружелюбності – зацикленість на собі, замість смирення – гординя.

Хотіли б ви бути частиною такої церкви? Що в ній можна разом зробити? Як може існувати єдиний організм із таким описом? Кожна якість важлива, щоб разом щось робити для Бога, для командної роботи, для досягнення єдиної мети.

У своєму Посланні до римлян апостол Павло повторює за Петром:

Любов — нелицемірна. Ненавидьте зло, шукайте добра, любіть один одного по-братерськи, пошаною один одного випереджайте; у наполегливості не лінуйтеся, духом палайте, Господу служіть...

Послання до римлян 12:9-10

Любов для церкви – це як кров для організму. Зберігаючи єдність, важливо приймати наші відмінності, вміти приймати інших у тому, що не є головним і принциповим. У чуйній церкві звертають увагу на проблеми та складнощі братів і сестер. Якщо тобі все одно, що відбувається в житті інших, то ти вже не в єдності з ними.

Якщо всі ці якості є в церкві, то разом із нею можна зробити для Господа щось важливе.

Любов до оточуючих нас людей

Любити ближнього. Коло третє: люди, які нас оточують

не платіть злом за зло, або лайкою за лайку, навпаки, благословляйте, знавши, що на це вас покликано, щоб ви вспадкували благословення. Бо хто хоче любити життя та бачити добрі дні, нехай здержить свого язика від лихого та уста свої від говорення підступу. Ухиляйся від злого та добре чини, шукай миру й женися за ним!

1 Послання Петра 3:9-11

Апостол Петро вказує на два основні принципи стосунків з усіма оточуючими нас людьми: не відплачувати злом за зло, а творити добро і шукати миру. Ми не повинні відповідати образою на образу або ударом на удар. Нам необхідно благословляти навіть ворогів, намагаючись знайти з ними щось спільне.

Чому Слово Боже так звужує наші стосунки зі світом?

Світ хворий, люди хворі на гріх – зло, яке роз'їдає їх зсередини. Ми розуміємо, що люди, які нас оточують, не зовсім адекватні. Не наше завдання їх карати, вести з ними багатогодинні диспути про те, що вони погані, а потрібно бути хорошими. Часто грішники знають про те, що грішать, їх мучить совість. І їм часом не потрібні години викриття, а любов.

Любов – це найсильніші ліки і зброя проти гріха. Любов може знайти найкращий ключ до серця навіть найбільш проблемної людини, підказавши, що потрібно для неї зробити.

Відплачувати злом за зло – безглуздо. Це лише розкручує спіраль зла, але не вирішує проблему.

У Старому Завіті сказано: перелом за перелом, око за око, зуб за зуб (Левит 24:20). Цю заповідь теж було дано для того, щоб обмежити примноження зла, тому що за часів Старого Завіту спіраль зла дуже швидко розкручувалася. Люди були готові мстити іншим абсолютно непропорційно, аж до вендети.

Але в Новому Завіті Бог іде далі: Він закликає нас вчитися відповідати на зло любов'ю і так виконувати Його найголовнішу заповідь.

Задумайся:

  1. Яка твоя мета і куди ти йдеш?
  2. Де тобі найскладніше проявляти любов: у сім'ї, у церкві чи з оточуючими людьми? Чому?
  3. Чого тобі не вистачає в церкві? Як ти можеш це змінити?
  4. Чи є ситуація у твоєму житті, де ти мусиш відповісти добром на зло?

Читайте також статті: (Не) будьте як друзі Йова, Як подолати життєві труднощі, Нехай в нас не охолоне любов.

Поділись: