Сьогодні, розмірковуючи над Великодніми подіями, давай ще раз задумаємося над питанням: Для чого ж помер і воскрес Христос?
Так, це правда, що Він помер за наші гріхи і воскрес для нашого виправдання (Рим. 4:25). Але якщо ми на цьому зупинимося, то може скластися враження, що в центрі Божого задуму знаходимося ми улюблені. А звідси вже недалеко і до вищого ступеня егоцентризму, коли не просто все навколо, але і Сам Бог існує, щоб служити нашому благу. Звичайно ж, ми не скажемо про це саме такими словами, але те, що буде відбуватися в нашому серці, буде свідчити саме про це.
Тому, для повної відповіді за поставлене запитання, давай подумаємо над наступним віршем з Біблії:
«А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес.»
2 Кор.5:15
У центрі світобудови знаходимося не ми, але Бог, і Христос, як особистість Божества. Він помер не для того, щоб впустити нас в Небесне Царство, де Він вічно буде виконувати наші примхи. Але Він помер для того, щоб ми перестали жити для своїх забаганок і стали жити для Нього.
Він віддав Своє життя, щоб завоювати нас для Себе.
У Бога є план для наших життів. Але цей план не про нас, а про Нього. Це план не про те, як нас ощасливити, але про те, як зробити нас придатними для Бога, щоб ми, разом з усім іншим творінням, могли приносити Йому плід. У пророка Ісаї написано:
«Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її, і насіння дає сівачеві, а хліб тому, хто їсть, так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і виконає те, на що Я його посилав!»
Іс.55: 10-11
Чи означає це все, що Богу ми байдужі, і що Він думає тільки про себе? Жодною мірою. Бог любить нас і бажає для нас найкращого. Але Він, як ніхто інший, знає, що ніщо з Його творіння не володіє самоцінністю. Все, створене Ним, має вічну цінність, тільки якщо черпає сили від Того і плодоносить для Того, Хто Єдиний має самостійну цінність.
Він не потребує того, щоб ми служили Йому і славили Його - цього потребуємо ми самі. Він би цілком міг жити без нас, тоді як ми без Нього - аж ніяк.
Таким чином, Христос помер за нас, щоб придбати нас для Себе. Насправді, тільки так ми можемо знайти щастя, але для нас воно не буде найголовнішою цінністю. Тільки так ми можемо знайти істинний сенс свого життя, але цей сенс не в нас самих.
Живу я сьогодні для Христа чи для себе?
Це те питання, яке ми повинні регулярно собі задавати, оцінюючи своє життя. Адже це так легко: змістити фокус свого життя на себе самого. І свого часу це може виявитися так складно: подивитися в очі Христа, на Якого ми не дивилися все своє земне життя.
Читайте також статті: Єдиний вихід - вірити Богу, Впевненість у спасінні.
