ЄВАНГЕЛІЄ ВІД МАТВІЯ 19:16-26.
Можна мати все, що так популярно у сучасному суспільстві: молодість, успіх, багатство, дотримуватися високих норм етики та моралі. І при цьому, не мати найголовнішого: миру у власному серці та миру з Богом. Можна навіть вірити, але дуже глибоко в душі, не занадто… Але ж майже віруюча людина – майже врятована, майже прощена. Вона так і залишилась на порозі спасіння, не переступивши його.
Звідки такі висновки? Пам'ятаєте історію про молодого багатія, який підбіг до Ісуса з питанням про вічне життя? Ця історія описана в 10-му розділі Євангелія від Марка, віршах 17-22, а також у Матвія (19:16-26) і Луки (18:16-27).
Євангеліст Матвій назвав цього героя юнаком, отже, він був молодий. Лука описав його як одного з начальників (найімовірніше, він був начальником у синагозі). Про його багатство читаємо у всіх трьох євангелістів. Далі, юнак сам стверджував, що ще з юності дотримувався Божих заповідей – і Ісус не спростував це! Очевидно, нашого героя виховали у гарній юдейській сім'ї.
Але цей бездоганний юнак підбігає до Ісуса і падає перед Ним на коліна: «Добрий Вчителю, що мені робити, щоб успадковувати вічне життя?» (Євангеліє від Марка 10:17).
І отримав персональну відповідь від Ісуса:
«…одного тобі бракує: іди, все, що маєш, продай і роздай злидарям, і матимеш скарб на небесах; і приходь, іди за Мною, узявши хрест.»
Чому саме така відповідь? Тому що Ісус знав, про що цей юнак думав, у чому черпав свою значимість: у багатстві. А точніше, у сріблолюбстві, любові до грошей (яку Біблія називає корінням усіх лих – дивіться 1 Послання до Тимофія 6:10).
Майже віруюча людина не обирає Бога
Вибір між просто важливим та найважливішим непростий. Що вибрав молодий чоловік – багатство чи вічне життя? На жаль, статки виявилися для нього важливішими за Бога:
«Він же, зніяковівши…, відійшов із сумом, бо мав великий маєток.»
Євангеліє від Марка 10:22
Він стояв дуже близько до Бога, він говорив з Ним віч-на-віч, він отримав увагу і любов Ісуса. Але вважав за краще триматися за своє багатство і не зробив останнього кроку. Він майже отримав вічне життя, був майже віруючий, але це "майже" все зіпсувало.
Ми можемо знаходитися в пошуку відсутнього елемента пазла нашого життя, шукати щось, чого нам не вистачає для повного щастя, для миру в серці. І не усвідомлювати, що нам не вистачає Бога.
Як написав колись французький математик, фізик та богослов Блез Паскаль:
«Що ж сповіщають нам ця жага щастя і це безсилля його досягти, як не те дійсне щастя, яким колись користувалася людина, але від якого тепер залишився в ній лише слабкий слід. Даремно намагається людина заповнити цю порожнечу, що утворилася, усім, що її оточуює, вдаючись до відсутніх речей за допомогою, в якій відмовляють їй речі наявні. Ті та інші не в змозі допомогти їй, тому що ця бездонна прірва може бути наповнена лише предметом нескінченним та незмінним, тобто самим Богом».
Блез Паскаль, «Думки»
І зустрівшись із Богом, дуже важливо не розминутися з Ним, не впізнавши. Або тим більше, не піти від Нього, усвідомивши, що Він – Бог, Який володіє істиною про світ, життя та людину. Усвідомивши це, але не захотівши слідувати Його шляхом. Можливо, навіть вивчивши основи християнства, але не наважившись зробити останній крок – визнати Ісуса Господом і Спасителем.
Адже коли Ісус – Господь, то лише Він може бути на першому місці. Ніхто і ніщо не визначатиме нашої ідентичності, крім Нього: ні багатство, як у нашого героя, ні кар'єра, сім'я, національність, статус «хорошої людини», ні навіть релігійність.
Давайте не будемо обманюватися.
Ви можете бути моральною, духовною, зрілою людиною. Але якщо ви не знаєте Бога, всі ваші зусилля та знання будуть знищені одним цим словом «майже». Майже віруючий...
Перевірте себе
- Чи знаєте ви Бога особисто, і чи знає Бог вас? Скажіть Богові «так» і зробіть вирішальний крок до Нього.
- Що є джерелом вашої радості та значущості? Що вам потрібно відкласти убік, щоб (далі) слідувати за Ісусом?