5 уроків за 5 років досвіду заснування нової церкви

Приєднуйтеся до нас у Телеграм або Вайбер
5 уроков в насаждении новых церквей

Пастор, який пройшов шлях від заснування церкви до її п’ятиріччя, ділиться отриманими уроками. У труднощах він бачить велич Бога, у єдності членів церкви – прославлення Бога, а у житті з місією – найвеличнішу цінність завдяки близькій присутності Христа.  

П’ять років тому я і моя дружина Анна заснували нову церкву Harvest Bible Chapel Annapolis у штаті Меріленд. Цей досвід став для нас найбільш хвилюючим і важким за весь час – мати привілей піклуватися та служити зовсім різним людям у цій подорожі під назвою життя. Проходячи через це все, ми знову і знову переконувалися у величності нашого Бога та бачили, якими маленькими ми насправді були. Я хочу поділитися з вами п’ятьма уроками, які ми засвоїли під час цього неймовірного досвіду із заснування нової церкви, щоб і ви змогли відчути захват від Божої слави та навчитися на наших помилках.

Я – не самодостатній, тому залежу від інших.

Навесні 2014 року я провів чотири місяці в аудиторії з п’ятнадцятьма іншими лідерами, де нас навчали, як заснувати нову церкву або трансформувати існуючу. Наш викладач декілька разів повторював, що першочергова мета Бога для нас – не заснування церкви або добра опіка над нею, але наше власне освячення.Багато хто з нас зовні погодився з цим, але насправді був більше зосереджений на тому, аби заснувати церкву. П’ять років потому я усвідомив, яким дурнем я був та наскільки правий був наш викладач. Бог набагато більше опікується тим, ким я є у Ньому,аніж тим, що я для Нього роблю. Як говорить Іван: 

«Він має рости, я ж маліти».

(Івана 3:30)

Це – дуже важлива теза для пасторів та тих, хто утворює нові церкви. У Бога план А для мене і тебе – це скромність та смиренність, план Б – це самоприниження. Я зіштовхнувся з обома речами протягом останніх п’яти років та завдяки цьому відчув більш глибоку любов до Христа. Я пізнав красу надії у молитві та силу Бога.

Бог є вірним, а я – вдячним.

Благодарность и молитва

Хвала Богу, що Його Церкву будує Христос (Матвія 16:18), а не ми з вами. Як Павло влучно каже: 

«Вірний Той, Хто вас кличе, Він і вчинить оте!»

(Перше до Солунян 5:24)

Кількість ситуацій за останні п’ять років, коли Бог виявляв Себе та чинив так, що просто вражало наш розум, дуже велика, щоб всі їх тут навести. Він змінив життя багатьох людей,, обеспечил десятками тысяч долларов наш бюджет по запуску церкви, приводил в нашу церковь нужных людей в нужное время, ободрял как раз в то самое время в самых неожиданных местах, когда мы уставали и выбивались из сил. Он продолжал заботиться о нас и это было свидетельством Его славы для людей вокруг.

Всегда ли Бог делал то, что я хотел и когда я хотел этого? Каким глупцом я был, пытаясь заставить Бога исполнять мой план вместо того, чтобы жити згідно Його плану. Бували часи, коли ми не мали надлишку, але не було жодного разу, коли нам було недостатньо. Хвала Богу! 

Божий план завжди був та буде кращим, ніж наш власний план.

Зрештою, це – Його церква.

Бог використовує звичайне, щоб робити надзвичайне.

Історія церкви Harvest завжди була історією про Бога за роботою. Нема нічого особливого в нас, але все особливе – у нашому великому Бозі. Мене постійно тягне до проповіді Петра та Івана перед єврейськими лідерами у Діях Апостолів, глава 4-та. Євреї були шоковані тим, як сміливо Петро та Іван свідчили про силу і перевагу Христа:

«А бачивши сміливість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди обидва невчені та прості, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були.»

(Дії 4:13)

У Harvest ми – просто звичайні люди, чоловіки та жінки, які живуть з надзвичайною місією. Протягом п’яти років ми спостерігали, як Бог сплавлював людей різних рас, віку, націй, з різною освітою, церковним досвідом та дарами у єдину сім’ю, яка живе одне життя разом з місією прославити Бога. Кожна перешкода – це можливість проявити Свою славу. Не фокусуйтесь на тому, що, вам здається, ви не зможете зробити, але постійно робіть крок за кроком у вірі, сфокусувавшись на тому, що може зробити Бог (Еф. 3:20-21).

Бог прославляється, коли ми єдині.

Единство церкви

Ісус молиться про нашу єдність у церкві саме перед тим, як іти на хрест:

«Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене, щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, щоб увірував світ, що Мене Ти послав».

(Івана 17:20-21)

Єдність у Бозі має бути пріоритетом та під особливим захистом. Ми маємо серйозно ставитися до важливих питань і проявляти благодать у малому. Ми маємо вважати інших кращими за себе.Ми маємо прагнути служити іншим,а не щоб служили нам. Ми маємо бути схожими на Христа. Єдність у Бозі захищена, коли Божа слава стає пріоритетом. Ми маємо пам’ятати, що ми будуємо церкву Христа, а не власну. У церкві Христа священним є Христос,а не священні корови.

Жити з місією буде коштувати вам всього, але воно того варте.

Ісус закликає учнів вирахувати видатки; так само маємо і ми. Заснування нової церкви буде коштувати вам друзів, фінансів, повноцінного сну, відпусток, фінансової безпеки, хобі і, як в моєму випадку, волосся. Ви та ваша сім’я пройдете крізь випробування, які вважали неможливими, і цей шлях буде дуже особистим. Однак, у всьому цьому ви відчуєте Христа. 

Він буде з вами в усіх випробуваннях.

Ви зрозумієте, що це того варте, бо Христос вартий усього у нашому житті. Ніщо не можна порівняти з місцем у першому ряді, коли ви бачите, як змінюються життя та сім´ї, дякуючи силі Євангелія. П’ять років потому одна річ стала для мене зрозумілою: ціна збудування церкви велика, але винагорода – більше.

(Автор: Ден Хаммер)

Цю статтю перекладено з ресурсу Great Commission Collective, сім’ї церков по всьому світу, до якої належить і Київська біблійна церква «Вертикаль».

Поділись: