1 ПОСЛАННЯ ПЕТРА 1:13-25
Що у поняття «святий» вкладає Біблія? І які ключі до святості вона пропонує?
Яким ви собі уявляєте святого? У сучасній культурі це – така собі спокійна людина, яка говорить тихим голосом, ніколи не злиться, ніколи не радіє, не їсть досхочу і ходить в акуратній хламиді.
А що у поняття «святий» вкладає Біблія? Грецьке слово «хагіос» перекладають як «позаземний», «піднесений», що є трохи співзвучним сучасній культурі. А ось єврейське слово «кадеш» перекладається як «відділений», «інший». Тобто святий – це відділений для особливої мети, точніше, відділений для цілі служіння Богові.
1. Християни покликані зі світу
Ми, християни, покликані зі світу до іншого способу життя. І хоча після покаяння Бог не забирає нас, а залишає у світі, ми не повинні змішуватися з ним. Ставши такими собі хамелеонами, поступившись Божими принципами і пристосувавшись до оточення, ми не зможемо бути слухняними дітьми Божими.
Ви, дітоньки, від Бога, і ви перемогли їх, бо більший Той, Хто у вас, ніж той, хто у світі. Вони — від світу, тому по-світськи говорять, і світ їх слухає. Ми — від Бога. Хто пізнав Бога, той нас слухає, а хто не від Бога, той нас не слухає. Так пізнаємо Духа істини і духа обману.
1 Послання Івана 4:4-6, УТТ
Наш принцип поведінки не повинен змінюватися залежно від контексту. Якщо ми іноді дотримуємося Божих заповідей, а іноді - ні, то ми обманюємо і Бога, і самих себе. Коли наша поведінка відрізняється у стосунках із різними людьми, у різних ситуаціях, то ми лицеміримо. Ми ніби носимо маску святості замість того, аби вести святий спосіб життя. І тоді слово "святий" набуває відтінку "святоша".
На початку послання апостол Петро нагадує нам про те, що Бог уже дав. А потім закликає нас до найвищого стандарту - до святості.
Так, “кому дано багато, від того будуть і багато вимагати; і кому багато довірено, від того і вимагатимуть більше” (Євангеліє від Луки 12:48, УТТ).
Ми покликані до святості, тому що наш Бог – святий (1 Послання Петра 1:16).
2. Християн послано у світ
Водночас Бог залишає нас на землі з якоюсь метою: Він змінює нас і хоче, щоб і ми щось змінювали в нашому світі.
Ви сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
Євангеліє від Матвія 5:13-16
Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.
Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
Християни - сіль землі та світло для світу. Сіль зберігає їжу від гниття, консервує її та надає смаку. А світло вказує шлях, освітлює темряву і плекає надію.
Нам у жодному разі не можна піддаватися спокусі ворога і вирішити, що ми або надто молоді, або надто старі, або зайняті, або непідготовлені тощо, щоб служити іншим людям. Це - від лукавого.
Ми поставлені Богом, аби служити світові і бути для нього сіллю і світлом. Так, найімовірніше, в нашому житті нам не вдасться допомогти всім, кого ми зустрінемо на шляху. Але для когось наша допомога буде дуже і дуже важливою.
3. Біблія пропонує нам 5 ключів до святого життя
Давайте перечитаємо уривок із Першого послання Петра, який ми винесли в підзаголовок нашої статті: 1 Послання Петра 1:13-25. У ньому апостол пропонує нам 5 ключів до святості.
Ключ перший: Май підготовлений розум
Тому то, підперезавши стегна свого розуму та бувши тверезі, майте досконалу надію на благодать, що приноситься вам в з'явленні Ісуса Христа.
1 Петра 1:13
Підперезати розум - це означає підготувати його до дії. У ті часи часто носили накидки або довгий одяг. Щоб бігти або робити щось активне, потрібно було підперезатися: підіткнути одяг під пояс.
Так і розум християнина має бути "підперезаним", підготовленим. Ми не можемо просто так споживати і сприймати будь-яку інформацію, а маємо пропускати її через певний фільтр. Щось прийнятне для багатьох людей, для нас може бути абсолютно неприйнятним.
Наприклад, для багатьох сучасних людей цілком нормально зраджувати в шлюбі. Християни ж прагнуть бути вірними своїй дружині і чоловікові. Для когось така вірність може здатися божевіллям і "обмеженням", для нас - це вибір і посвята.
А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно.
1 Послання до Коринтян 2:14
Як саме можна готувати свій розум? Біблія дає нам кілька порад, наприклад:
- Вивчати істину і пам'ятати про неї (див. Ефесянам 6:15). Істина Божа - про людину, світ, самого Бога - це те, що допомагає нам дисциплінувати і наш розум, і нашу поведінку. Тому приділяйте час вивченню Божого слова.
- Зосереджувати свої думки на небесних речах, а не на земних (див. Послання до Колосян 3:2).
Ключ другий: Зберігай самовладання.
Тому то, підперезавши стегна свого розуму та бувши тверезі...
1 Петра 1:13а
Апостол Петро просить читачів свого послання зберігати тверезий розум, пильнувати. Йдеться про те, щоб мати самовладання і самоконтроль, розмірковувати про події навколо нас.
У світі соціальних мереж зараз дуже легко цілеспрямовано збудити в іншій людині емоції, найчастіше негативні: злість, ненависть, образу, обурення, страх. Християни ж повинні мати здорові судження про те, що відбувається, не піддаватися на емоційні провокації, а мати в хорошому сенсі критичний розум, бути вкоріненими в Божій істині, зберігати твердість і зосереджений спокій.
Ключ третій: Живи надією
Повністю покладіть надію на благодать, що приноситься вам у з’явленні Ісуса Христа.
1 Петра 13б, УТТ
Апостол закликає нас повністю покладати нашу надію на благодать, яка буде дана в день повернення Христа. Повністю - це значить на 100%. Якщо наша відданість Христу неповна, половинчаста, то і зі святістю виникнуть проблеми.
Важливо нагадувати собі, що надія, дарована нам Богом, є непорушною і вартою всієї нашої довіри. Біблія - не футуристична книга, в якій автор міг вгадати, а міг і не вгадати майбутнє. Це - Слово Боже, яке містить і розповідь про взаємодію Бога зі Своїм народом у минулому, і обіцянки, актуальні для нашого майбутнього.
Четвертий ключ: Живи зміненим життям
Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливостей вашого невідання, але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні, бо написано: Будьте святі, Я бо святий!
1 Петра 1:14-16
Є речі, які вже неприпустимо і неприйнятно робити християнам. Нам необхідно усунути ті похоті, ті неблагочестиві бажання, які були в нас до покаяння.
Як пише апостол Павло в Першому посланні до коринтян, ми не повинні себе обманювати: неможливо продовжувати усвідомлено грішити й одночасно вважати, що ми - Божі діти, які користуються Його благословеннями.
Хіба ви не знаєте, що неправедні не успадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідолопоклонники, ні перелюбники, ні блудники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні наклепники, ні розбійники Божого Царства не успадкують.
1 Коринтянам 6:9-10
Є речі, вчинки, бажання, які повністю відводитимуть нас від Царства Божого, які однозначно не можна співвіднести зі званням християнина.
Якщо ваш спосіб життя неприємний Богові, якщо у вас немає бажання змінювати його, ви, ймовірно, обманюєте самих себе. Швидше за все, ваша природа так і не змінилася, не відбулося щирого покаяння (повороту на 180 градусів) і оновлення.
Після покаяння християнин поступово починає відрізнятися від тієї людини, ким він звик бути в минулому. Ми всі починаємо наш шлях у неправильному становищі перед Богом, нам усім є куди рости. І коли ми поступово зростаємо у святості, ми ніби вилазимо на гору і бачимо все більше й більше: ми глибше усвідомлюємо гріховність нашої природи.
Хочемо також застерегти від одного доволі поширеного вчення, коли стверджується, що Ісус уже все за нас зробив і нам нічого робити не треба. Щодо спасіння це справді так: Ісус + ніщо = все. Ісус приніс жертву і її достатньо для нашого спасіння, нам не потрібно нічого додавати (та й у нас немає такої можливості). Але щодо нашого освячення це не так.
Неправда, що віруючим після покаяння можна більше нічого не робити. Неправда, що нам не потрібно дисциплінувати розум, привчати себе щоденно читати Біблію і молитися, докладати зусилля, щоб служити людям або навіть ходити до церкви.
Нам потрібно освячуватися, потрібно оновлювати свій розум, приносити свої тіла в живу жертву Богові. Усе, до чого закликає апостол Павло в наступному уривку - це активні дії з нашого боку:
І не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість.
Послання до римлян 12:2
П'ятий ключ: Пам'ятай, хто твій Батько і де твій дім
І коли ви Отцем звете Того, Хто кожного, не зважаючи на особу, судить за вчинок, то в страху провадьте час вашого тимчасового замешкання. І знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків, але дорогоцінною кров'ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти...
1 Послання Петра 1:17-19
По-перше, на цій землі ми просто мандрівники. Наш дім - на небі. По-друге, Всемогутній Творець світу для нас - ще й Отець. Творець Він для всіх, але Отцем Він називає Себе тільки для окремих людей, для віруючих. Нам важливо постійно пам'ятати про благодать, даровану нам Богом через жертву Христа.
Отже, ми, християни, повинні відрізнятися від інших людей: ми покликані зі світу, ми послані у світ, щоб бути сіллю і світлом для нього, ми покликані бути святими.
Ми несемо відповідальність перед Богом за вдосконалення нашого характеру, нашу поведінку і наше служіння. Усе це - в надії колись почути від Бога:
Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
Євангеліє від Матвія 25:23
Вивчайте разом з нами Перше послання апостола Петра:
Читайте інші наші статті на схожу тему:
